Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звеселяти

Звеселя́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. звесели́ти, -лю́, -ли́ш, гл. Развеселять, развеселить. То пан Хмельницький добре учинив: Польщу засмутив, Волощину побідив, Гетьманщину звеселив. Макс. (1849), 73. Моє серце звесели. КС. 1882. XII. 496.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 129.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВЕСЕЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВЕСЕЛЯТИ"
Блуква, -ви, ж. Мѣсто для пастьбы, выгонъ. Мнж. 176.
Дорі́зування, -ня, с. Дорѣзываніе.
Крицевий, -а, -е. Стальной. Шух. І. 276.
Неповинно нар. 1) Безъ вины. Кров христіянську неповинно проливали. Чуб. V. 933. 2) Не должно.
Останній, -я, -є. Послѣдній. Поки зберемо, то й останнє здеремо. Ном. № 10626. Хто хоче першим бути, нехай буде з усіх останнім. Єв. Мр. IX. 35. в-останнє. Въ послѣдній разъ.
Пацик, паци́к! цюнка-на!, меж. для призыва свиней. Вх. Лем. 447.
Плюгавиця, -ці, ж. Гадкая, скверная, безнравственная, презрѣнная женщина. Желех.
Повідгороджувати, -джую, -єш, гл. Отгородить (во множествѣ). Повідгороджували свої городи. Харьк.
Пошинкувати, -ку́ю, -єш, гл. Позаниматься продажей спиртныхъ напитковъ.
Стоянок, -нка, м. 1) Ум. отъ стоян. 2) Родъ дѣтской игры. Ив. 22.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВЕСЕЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.