Батя, -ті, м. Ум. и ласк. отъ батько. Батя, батюшка. Гей Богдане Хмельницький, батю наш, Зінов Богдане чигиринський.
Гордели́вий, -а, -е. Гордый. Такі се в нас панотчик не горделиві були, не так, як тоті нові панотці.
Дошве́ндятися, -дяюся, -єшся, гл. Добродить, дошляться до какого либо времени, до какихъ либо послѣдствій.
Колесувати, -сую, -єш, гл. Колесовать. Відьом же тут колесували і всіх шептух і ворожок.
Піймати, -маю, -єш, гл. 1) Поймать. Упустила соколонька, да вже й не піймаю. Сестра її там така, що і в ложці води не піймаєш, т. е. очень быстрая, увертливая. Піймали до рук. 2) Попасть. Максим пошпурив (на бугая) грудку. Метка рука як раз піймала серед крутого лоба. 2) — облизня. Потерпѣть неудачу, получить носъ.
Скраголь, гля, м. = скраколь.
Тамади нар. = tуди.
Хвайда, -ди, ж.
1) Плеть. Ой стоїть пан з нагайкою, отаман з файдою. Били її хвайдами: «не йди, бідо, за нами»!
2) Польза, прибыль. Хвайда з його громаді є, нема що.
Хватка, -ки, ж. Снарядъ для ловли рыбы: два взаимно перекрещивающихся деревянныхъ обруча (бильце), прикрѣпленныхъ къ ручкѣ (держак); къ обручамъ прикрѣпляется четырехугольная сѣтка. Это хватка черпако́ва въ отличіе отъ хватки стоя́чої, которая опускается не горизонтально, а вертикально внизъ.
Ходак, -ка, м.
1) Ходокъ. Ходак добрий, до обід буде в Харькові. Який з мене тепер ходак?
2) Ходатай, повѣренный. Ананьев. у.
3) Мальчикъ, мальчуганъ.
4) Обувь.: а) = постіл. б) = личак. Не лупне так ходак, як чобіт. Жеби пес робив, то б і в ходаках ходив.
5) Ходуля. Cм. ходлі. Ум. ходачо́к.
