Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звеліти

Звелі́ти, -лю́, -ли́ш, гл. Велѣть, приказать. Звеліла мені мати ячменю жати. Чуб. III. 249.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 128.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВЕЛІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВЕЛІТИ"
Законова́лити, -лю, -лиш, гл. Залѣчить, заморить лѣченіемъ.
Кумівщина, -ни, ж. Время битвы козаковъ съ поляками подъ Кумейками въ 1637 г. АД. II. 32. Як од Кумівщини да до Хмельнищини, як од Хмельнищини да до Брянщини, як од Брянщини да й до сього ж то дня, як у землі кралевській да добра не було. АД. II. 20.
Мостови́на, -ни, ж. Доска въ мосту, въ полу, въ деревянной настилкѣ. Ум. мостови́ночка. Мостять мости-мостовиночки за для вірного дружка; мостовиночка поломилася, вірний дружок затонув. Чуб. V. 370.
Повід, -вода, м. Поводъ. Украдено в мене коня вороного і поводи з зеленого шовку. Чуб. V. 410. Ум. повідець.
Пообляпуватися, -пуємося, -єтеся, гл. То-же, что и обляпатися, но о многихъ.
Промерзати, -за́ю, -єш, сов. в. промерзнути, -ну, -неш, гл. Промерзать, промерзнуть. Наскрізь промерзло сало.  
Реготун, -на, м. Хохотунъ. Мир. ХРВ. 131. О. Хведор був веселий, реготун. Левиц. І. 132.
Ремсть, -ти, ж. = ремст. Він на мене ремсть має та через те й коня не дав до міста. Канев. у.
Уваляти, -ля́ю, -єш, гл. Обмарать, обпачкать въ пыль, грязь. Шейк.
Урожай, -жаю, м. Урожай. Не вважай на врожай, а гречку сій, то хліб буде. Ном. № 5845. Не проси у Бога дощу, а проси урожаю. Ном. № 7270.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВЕЛІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.