Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звеліти

Звелі́ти, -лю́, -ли́ш, гл. Велѣть, приказать. Звеліла мені мати ячменю жати. Чуб. III. 249.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 128.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВЕЛІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВЕЛІТИ"
Вичинка, -ки, ж. Вычинка. Шкура за вичинку не стане. Ном. № 10571.
Добува́нка, -ки, ж. = Добування. 1) «А як твоя, сину, добувачка в батька?» — Еге, ляща по потилиці дав. Черном. 2) Та не легка й добуванка. Двадцять літ служив-проклинав, а ся п'ятолітня добуванка, так гірша од пекла здається. Черном.
Зам'Я́ти Cм. заминати.
Ладнати, -каю, -єш, гл. Пѣть свадебныя пѣсни. Вх. Зн. 31. Не все то правда, що на весіллі ладкають. Ном. № 6823.
Налюби́тися, -блю́ся, -бишся, гл. Налюбиться. Коли тя ся налюбити, молодий Василю. Гол. IV. 491.
Пасербик, -ка, м. = пасерб. Мнж. 188. Ні, він їй не рідний, — пасербик. Новомоск. у.
Простукати, -каю, -єш, гл. Простучать.
Роскуштуватися, -ту́юся, -єшся, гл. Хорошенько распробовать. Роскуштувалися, — а воно добре, — давай тоді їсти. Конст. у.
Сміховинний, -а, -е. Смѣшной, юмористическій. По стінах ... малюнки божественні, чи сміховинні. Г. Барв. 122.
Халастра, -ри, ж. Сбродъ (о людяхъ). Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВЕЛІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.