Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звагом

Зваго́м нар. Медленно, нескоро. Не біжи, не йди швидко, звагом. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 127.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВАГОМ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВАГОМ"
Безвілля, -ля, с. Угнетеніе, неимѣніе свободы. Се пряме безвілля. Ном. № 1330.
Бурсацтво, -ва, с. соб. Бурсаки. А із брацтва те бурсацтво мовчки виглядає. Шевч.
Виздихати, -хаю, -єш, гл. Подохнуть, издохнуть. Як би Бог слухав пастуха, то б уся череда виздихала. Ном. № 4124.
Діпра́вди нар. Въ самомъ дѣлѣ. Чи Калина любить діправди мого брата? Федьк. Пов.
Наві́чний I, -а, -е. Вѣчный. Нема... не переходячого на божому світі, нема повсічасного, навічного — або перейде, або привикнеш. МВ. (КС. 1902. X. 149).
Однодворський, -а, -е. Однодворческій.
Орешт, -ту, м. = арешт 1.
Пообчернювати, -нюю, -єш, гл. Сдѣлать черными (во множествѣ).
Уїлий, -а, -е. = уїдливий. Вх. Лем. 398.
Фіякр, -ра, м. Фаэтонъ, фіакрь. Запрягают коні до фіякру. Гн. І. 55.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВАГОМ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.