Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звіди

Звіди, -дів, м. мн. Вывѣдки, развѣдки. Піти на звіди. Аф. 449.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 131.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВІДИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВІДИ"
Відтепер нар. Съ этого времени, отнынѣ. Чого це ви лежите? — Хиба я одтепер лежу? І! вже багато діла застоялось, одколи я лягла. Кіевск. у.
Кагальний, -а, -е. 1) = кагаловий. Желех. 2) Старшина кагала.
Малолі́т, -та, м. = малоліток. В мене діти-малоліти не здужають в степ летіти. Чуб. V. 827.
Натрястися, -суся, -сешся, гл. Натрястись.
Піший, -а, -е. 1) Пѣшій. Піший брат за кінними поспішає, на сире коріння, на біле каміння ноги свої козацькі посіпає. Макс. 2) О птицѣ: домашній. То летюча птиця, а це піша. Черк. у.
Пообгрівати, -ва́ю, -єш, гл. Обогрѣть (многихъ).
Роспрягати, -га́ю, -єш, сов. в. роспрягти́, -жу, -жеш, гл. Распрягать, распречь. Узяв роспріг (кобилу) та дугою і вбив. Рудч. Ск. І. 181.
Сакви, -ко́в, ж. мн. 1) Сума переметная. Прив'язав сакви до тропу, взяв коня за повід. Мкр. Н. 11. 2) Родъ писанки. КС. 1891. VI. 374, 379. 3) Названіе двухъ взятокъ при игрѣ въ хвальку. КС. 1887. VI. 466. Ум. саківки.
Спускалка, -ки, ж. Горка, съ которой катаются на салазкахъ и др. снарядахъ. КС. 1887. VI. 482.
Тельмом нар. Очень скоро, очень быстро, поспѣшно. Вх. Зн. 69.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВІДИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.