Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звивати

Звива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. зви́ти, зів'ю́, -єш, гл. 1) Свивать, свить. Чи ти звелів орлові підійматись на висотах гніздо собі звивати. К. Іов. 90. 2) Сматывать, смотать. Основу зачинає... звивати на клубки. МУЕ. III. 13. 3) Сплетать, сплести. На свою головоньку вінка не звила. Грин. III. 273. 4) Завивать, завить. А вмієш ти волосся звивати? МВ. (О. 1862. III. 38).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 129.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВИВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВИВАТИ"
Відгорнути, -ся. Cм. відгортати, -ся.
Де́ргати, -гаю, -єш, гл. Дергать.
Де́ржаво, -ва ср. То же, что и держава 1, а также вообще то, что помогаетъ держаться, удерживаться вмѣстѣ. Нема соломі держава доброго, тим і сунеться з криші: треба притужити. Волч. у.
Долу́зати, -ваю, -єш, гл. Долущить (семечки). Долузати насіння. Васильк. у.
Їдиме, -мого, с. Съѣстное. Позоставалось і питиме й їдиме. Рудч. Ск. II. 157.
Косаричок, -чка, м. Ум. отъ косарь.
Мизе́льний, -а, -е. = мизинний. Ломить ручки і мизельні пальці. Лукаш. 123.
Повішно нар. Навсегда, навѣки. Зміев. у.
Раглик, -ка, м. Насѣк. Lucanus cervus, жукъ-олень. Вх. Пч. II. 27.
Сукман, -на, м. Суконная верхняя одежда, суконный кафтанъ. Сорочку викупив, а сукман заставив. Ном. № 10658.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВИВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.