Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звикатися

Звика́тися, -ка́юся, -єшся, сов. в. зви́кнутися и зви́ктися, -нуся, -нешся, гл. Свыкаться, свыкнуться. Галя сперва жахалась його, а далі звиклась. Рудч. Ск. І. 132.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 130.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВИКАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВИКАТИСЯ"
Бодрити, -рю́, -риш, гл. Выпрямляться, бодриться. Чом бо ви, паничу, не бодрите собі?.. а то увесь у сотулу. Харьк. г.
Брязчати, -чу, -чиш, гл. Бряцать, звенѣть. Чуб. ІІІ. 35, 112. Козак, мамцю, гуляє, брязчать в його гроші. Н. п. Коли б у шинкарки, то б брязчали чарки. Чуб. V. 831. Сам до мене босий чеше, щоб підківки не брязчали. Мет. 27.
Вирубувати, -бую, -єш, гл. = вирубати.
Воздушок, -шка, м. Ум. отъ воздух.
Позахлявати, -ва́ємо, -єте, гл. Отощать, ослабѣть (о многихъ). Позахлявали так, що не можуть одтягти до його гласу. Грин. III. 349.
Приземкуватий, -а, -е. 1) У самой земли растущій, низкій. 2) Приземистый (о человѣкѣ). Чоловік плечистий, приземкуватий. МВ. ІІ. 182. 3) О человѣкѣ: не имѣющій возвышеннаго духа. Чим вони рівня приземкуватим людям? К. ХП. 130.
Стоніжник, -ка, м. зоол. Millepeda, тысяченогъ. Вх. Лем. 472.
Стрюк, -ка, м. = струк. Камен. у. Ум. стрючо́к, стрюче́чок.
Фарфур, -ра, м. Фарфоръ. Шейк.
Чічник, -ка, м. Раст. Leontodon taraxacum. Вх. Пч. II. 33.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВИКАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.