Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звалити

Звали́ти, -ся. Cм. звалювати, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 127.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВАЛИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВАЛИТИ"
Баталійон, -ну, м. Баталіонъ. Три баталійони війська. Гн. І. 54.
Гарликати, -каю, -єш, гл. Плохо пѣть. Вх. Лем. 402.
Гука́ння, -ня, с. Крикъ, окликаніе, зовъ.
Кудрі Cм. кудерь.
Ли́царь, -ря, м. Рыцарь. Котл. Ен. V. 52. А тут Михайлик лицарь був. ЗОЮР. І. 3. Громада вибрала гетьмана — преславного Лободу Івана, лицаря старого. Шевч. 234.
Пічурка, -ки, ж. Печурка, ниша въ печи.
Поперегнивати, -ваємо, -єте, гл. То-же, что и перегнити, но во множествѣ.
Потуркотіти, -кочу, -тиш, гл. = потуркотати.
Промінистий, -а, -е. Лучистый; лучезарный.
Спориш, -шу, м. Раст. Poligonum aviculare L. Анн. 263. Ой не стелися, зелений споришу, а по крутій горі. О. 1861. IV. 103.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВАЛИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.