Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звалити

Звали́ти, -ся. Cм. звалювати, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 127.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВАЛИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВАЛИТИ"
Бусленя, -няти, с. Дѣтенышъ аиста. Ум. бусленятко, бусленяточко.
Знагла нар. Внезапно.
Нестеменний, -а, -е. Точь-въ-точь такой. Нестеменний покійний батько. Мир. Пов. II. 95.
Постник, -ка, м. Постникъ. Єв. Мр. II. 18.
Присіпатися, -паюся, -єшся, гл. = присікатися. Дівчата так і присіпались: «Скажи, Мотре!» МВ. І. 87. Чого се він до мене присіпався? О. 1862. VII. 35.
Раптом нар. Внезапно, вдругъ, неожиданно. Опат. 17. Так раптом взяв і поїхав. Уман. у. Як рипнули двері, москаль раптом прокинувся. Левиц. Пов. 178.
Степліти, -лію, -єш, гл. Потеплѣть.
Хрещениця, -ці, ж. Крестница. Вона моя хрещениця.
Чорніти, -ні́ю, -єш, гл. Чернѣть. Чорніє гай над водою. Шевч.
Шмалький, -а́, -е́ = смалький. Звенигор. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВАЛИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.