Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звалити

Звали́ти, -ся. Cм. звалювати, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 127.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВАЛИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВАЛИТИ"
Білогрудий, -а, -е. Имѣющій бѣлую грудь, бѣлогрудый. Шейк., Ум. білогруденький.
Заку́длати, -лаю, -єш, гл. Взъерошить, запутать (волоса). Заспаний, закудланий. О. 1861. VI. 77.
Кревність, -ности, ж. Родство.
Масля́р, -ра, м. Продавець масла.
Обмастити Cм. обмащувати.
Падлючний, -а, -е. Подлый, испорченный. От падлючні діти: понехтували хлоп'я, — я́к побили! Зміев. у.
Розстрілювати, -люю, -єш, сов. в. розстрелити, -лю, -лиш, гл. Разстрѣливать, разстрѣлять. Чуб. V. 249.
Сочівонька, -ки, ж. Ум. отъ сочевиця.
Стриєчний, -а, -е. Двоюродный. Прийшов к нему.... Іван стриєчний. Гол. І. 6.
Усмілитися, -люся, -лишся, гл. Осмѣлиться, найти смѣлость. Коли б воля, заспівав би так, щоб і на селі лунало.... не всмілимось. МВ. (О. 1862. ІІІ. 35)
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВАЛИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.