Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звалити

Звали́ти, -ся. Cм. звалювати, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 127.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВАЛИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВАЛИТИ"
Ґратя, -тя, с. соб. Старые вещи, старый хламъ. Вх. Лем. 408.
Добіля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. добіли́ти, -лю́, -лиш, гл. Добѣливать, добѣлить.
Допуска́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. допусти́ти, -щу́, -стиш, гл. Допускать, допустить. Боже, як прийде час умерти, не допускай довго лежати — кажи прийти смерти. Ном. № 8304. Тільки допусти його до коша, а сам не рад будеш. Ном. № 4840.
Зачека́ти, -ка́ю, -єш, гл. Подождать. Хто хоче питлювати, мусить зачекати, а хто нараз, буде зараз. Ном. № 5596. Зачекай посилать у Прилущину. Стор. МПр. 100.
Ли́ччя, -чя, с. Морда, рыло. Із свинячим личчям та в пшенишне тісто. Ном. № 7595.
Навко́лішки нар. На колѣни. Вона так і впала навколішки. Кв.
Поросповіщати, -ща́ю, -єш, гл. Разгласить (во множествѣ).
Роскарячити, -ся. Cм. роскарячувати, -ся.
Увірванець, -нця, м. = увірва. Вх. Зн. 73.
Увіч нар. Наяву, въ глаза. Анхизенка увіч видати. Котл. Ен. III. 11.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВАЛИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.