Брусла, -ли, ж. Родъ длинной кофты безъ рукавовъ. Cм. брусля.
Мона́рх, -ха, монарха, -хи, м. Монархъ. Монарха повідав, же все готово. Звізди бачуть короля далеко від шопи, б'ють поклони монархові, як прості хлопи.
Окрімний, -а, -е. Отдѣльный, особый.
Повертітися, -чу́ся, -тишся, гл. Повертѣться. Повертілись перед очима та й круть за двері. То оце вискочить із лісу козак, повертиться, повертиться на коні перед Жаботином, та знов і поїде в ліс.
Правило, -ла, с. 1) Руль. Човен без весла й правила. 2) Часть сапожной колодки, клинообразные куски дерева, вставляемые въ голенище. Де узявся швець і кравець, приніс шило і правило, ще й дратви кінець. 3) Часть походючої ступи. Cм. ступа. 4) Часть олійниці. (Cм.). 5) Часть веретінника. (Cм.). 6) Въ деревянной стѣнѣ: бревно, идущее право (прямо) отъ угла до угла, не прерываемое окнами или дверями.
Просіл, со́лу, м. Соленая рыба, родъ холоднаго кушанья изъ соленой рыбы. Конотоп. у. В скоромний день із маслом буханці, книші, вареники і всякі лагоминки, у п'ятницю просіл.
Роскарячити, -ся. Cм. роскарячувати, -ся.
Росторгнути, -ну, -неш, гл. Разсѣять, развлечь. Не расторгнет моєй туги найблизша родина.
Спід 1, спо́ду, м.
1) Исподъ, низъ, нижняя часть. Моливсь за них, як сонце світ на землю рано розсипало, моливсь, як промені спускало воно під спід землі і гніт. Підверне всіх собі під спід. Підпалили сосну від споду до верха. споди́ у невода — нижній край.
2) Дно. Сьорбайте, хлопці, юшку, а риба на споді.
3) Глубина, глубь.
4) Изнанка, подбой. Жупан голубий на версі, красний на споді.
Штивляга, -ги, ж. = штельвага.
