Валах, -ха, м.
1) Выложенный баранъ.
2) Скопитель жеребцовъ. Ум. валашок.
Дякі́в, -ко́ва, -ве Принадлежащій дьячку, дьячковскій. Оттак чини, як я чиню: люби дочку аби чию, хоч попову, хоч дякову, хоч хорошу мужикову.
Жировли́на, -ни, ж. = журавлина. Поїхав мій милий по журавлини, погубив коники, Боже мій милий!
Знесиліти, -лію, -єш, гл. Обезсилѣть. Знесилів я духом.
Обридати, -да́ю, -єш, сов. в. обриднути, -ну, -неш, гл. Надоѣдать, надоѣсть. Годі обридати, бо все однако не віддам. Тепер уже не обридатимуть мені, щоб прийшов.
Повідхиляти, -ля́ю, -єш, гл. То-же что и відхилити, но во множествѣ.
Риза, -зи, ж. 1) Риза, одежда священнослужителей. Коли не піп, то не микайся в ризи. 2) попови ризи. Родъ писанки. 3) = різа.
Розіходитися, -джуся, -дишся, сов. в. розійтися, йдуся, -дешся, гл.
1) Расходиться, разойтись, разбрестись, разсѣяться. Вийшли люде з церкви і розійшлися по хатах. Ой ви, тучі громовії, розійдітеся різно.
2) Расходиться, разойтись, разставаться, разстаться. Розійдемось, серце, з тобою, як на небі місяць з зорою. Душа з тілом розійшлася.
3) Раздаваться, раздаться, расходиться, разойтись. А ти, сира земле, розступися, а тесові дошки розійдіться.
4) Расходиться, разойтись (въ цѣнѣ). Хотіла була свиню купити, та ціною розійшлися.
Стругати, -гаю, -єш и -жу, -жеш, гл.
1) Строгать. Лагодили самопали, ратища стругали.
2) Скресть. Стружать глину. дорожки стругать. Чистить дорожки. моркву стругати. Cм. морква.
3) О вѣтрѣ, мятели: сильно дуть. Вітер струже. Ой по улиці та метіль струже.
4) Танцовать. Після сих другі стругали гусаря, ой-ненько, материнки, куцюруба.
Чики-чики, меж., выражающее рѣзаніе. Чики-чики личаки на дубові лапті. Чики-чики два ножики зарізали рака.
