Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звичитися

Зви́читися, -чуся, -чишся, гл. Пріучиться, привыкнуть. Щипне або штовхне стиха... та й сама почервоніє, як жар, — засоромиться. Поки ж тільки не звичилася; а як оговталась, обжилася, то пізнали ми тоді, де воно в світі лихо живе. МВ. (О. 1862. III. 41).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 131.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВИЧИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВИЧИТИСЯ"
Віківщина, -ни, ж. Старина. Пожалуй віковщину раз, а вона тебе десять раз.
Добри́вечір, добри́день, добри́досвіток Cм. Добрий 9, 10 и 11.
Навідже́ний, -а, -е. = навіжений. Навіджена синиця щигля покидає. Чуб. V. 1124.
Недомовляй, -а, -е. Косноязычный. Хотіла мене мати за сьомого дати; аж той сьомий такий недомовлий. Чуб. V. 497.
Обрідкуватий, -а, -е. Рѣдковатый. Де хліб обрідкуватий, той на зерно кращий, а де густий, там ні. Полт. г.
Понакручувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и накрутити, но во множествѣ. Понакручує гульки (на тілі). Мил. М. 89.
Ткач, -ча, м. Ткачъ. Ном. № 10436. Ум. ткачик.
Тутошній, -я, -є. = тутешній.
Хиць меж. 1) Выражаетъ паденіе? А вона хиць мені на шию. 2) = хап. Вх. Уг. 273.
Храбуст, -ту, м. 1) Раст. а) Cirsium oleraceum. ЗЮЗО. І. 176. б) Carduus crispus L. ЗЮЗО. I. 115. Cм. хробуст. 2) Капустные листы. Мнж. 123.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВИЧИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.