Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звеселіти

Звеселі́ти, -лі́ю, -єш, гл. Повеселѣть. Шевч. 410. А як коли то було звеселіємо не знать чого. МВ. (О. 1862. III. 35).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 129.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВЕСЕЛІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВЕСЕЛІТИ"
Верстовий, -а, -е. Верстовой. — шлях. Столбовая дорога. На верстовім шляху в полі корчма під вербою. Шевч. 455.
Вистановитися, -влюся, -вишся, гл. душа вистановиться. Духъ вонъ. Дайте трохи душі утихнути, а то вистановиться. Г. Барв. 69.
Золотастий, -а, -е. Золотистый. Не ховайсь, моя рибонько золотастая. Г. Барв. 74.
Клиша, -ші, об. Человѣкъ, на ходу задѣвающій ногою за ногу въ косточкахъ. Борз. у.
Мулюва́ти, -лю́́ю, -єш, гл. = малювати. Мулює брови синьою ожиною. Чуб. V. 693. Мульований коромисел гнувся, не вломався. Чуб.
Остаріти, -рію, -єш, гл. Постарѣть. Вх. Уг. 256.
Перепадати, -да́ю, -єш, сов. в. перепасти, -паду, -деш, гл. Перепадать, перепасть. Узявсь — нічого робити! — латати старі кожухи, стала й копійчина перепадати. Кв. Дощі частійш перепадали. О. 1862. III. 31.
Поросколупувати, -пую, -єш, гл. Расковырять (во множествѣ).
Поручча, -чів, м. мн. Перила. Камен. у.
Чабанів, -нова, -ве Принадлежав пастуху овецъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВЕСЕЛІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.