Бочитися, -чуся, -чишся, гл. Косо, непріязненно смотрѣть, сердиться. Бочит сі на мене, як бим му маму зарізав.
Вимурувати, -рую, -єш, гл. Построить (изъ кирпича, камня). Стоїть вимурованний стовп.
Вискічка, -ки, ж. = вілка.
Ґанчува́ти, -чу́ю, -єш, гл. 1) Браковать, находить недостатки. Котра дівчина вередує з женихами, ґанчує та плаче, то з єї оттак сміються. 2) Имѣть изъянъ, порокъ, недостатокъ. Ґанчує на ногу кобила.
Кантар, -ру, м. 1) Узда, недоуздокъ. Сивий коник, — кантарь на нем. 2) Родъ ручныхъ небольшихъ вѣсовъ. Ум. кантарок. Cм. канту́рь.
Кап II, -пу, м. волосовий кап. Родъ шерстяного мѣшка, въ которомъ пережаренное копоплянное сѣмя кладется въ маслобойню для выжиманія масла.
Луді́ння, -ня, с. соб. Платье, одежда.
Непохитно нар. Стойко.
Спотребно нар. = потрібно.
Штовхатися, -хаюся, -єшся, гл. Толкаться. Чого ти штовхаєшся?
