Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звихнути

Звихну́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Свихнуть, сдѣлать вывихъ. Ручку й ніженьку звихнула. Чуб. V. 668. 2) Измѣнить. Не женись із цією дівкою, — вона звихнеть, вона любе другого. Александр. у. Слов. Д. Эварн.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 130.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВИХНУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВИХНУТИ"
Безчисна прил. ж.мережка. Такая мережка, въ которой нѣтъ чисниць, т. е. всѣ нитки утка выдернуты. Лебед. у. ( Залюбовск.).
Відпирськатися Cм. відпирськуватися.
Мши́ця, -ці, ж. Насѣк.: тля, травяная вошь, Aphis. Вх. Пч. І. 5.
Піддубень, -бня, м. Родъ грибовъ, Boletus calopus. Анн. 66.
Поборсень, -сня, м. Постромка. Сим. 37.
Порохачка, -ки, ж. Жаба, Bufo. Вх. Пч. II. 16. То-же: карапаня, рапавка.
Прудкість, -кости, ж. Быстрота, скорость.
Пух, -ху, м. 1) Пухъ. 2) Первые мелкіе волоски растительности на бородѣ. Борода тільки пухом поростала. Св. Л. 192. 3) Раст.: а) Eriophorum vaginatum L. ЗЮЗО. I. 12. б)болотяний. Eriophorum latifolium Hoppe. ЗЮЗО. І. 122.
Роскарякуватий, -а, -е. 1) О деревѣ: со стволомь, расходящимся въ верхней части. 2) О человѣкѣ, который ходить разставя ноги.
Тяжконогий, -а, -е. Тяжелый, медленный на ходу. Тяжконогий звір (о волѣ). К. ЧР. 213.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВИХНУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.