Блазень, -зня, м.
1) Молокососъ; дуракъ, дурачина, глупецъ, олухъ. І морду на плече схиливши, як блазень цмокавсь та лизавсь. Чи не сором такому блазневі горілку пить? Блазень який, ще й він тут цвірінька.
2) Шутъ. Ум. блазник.
Блискотливий, -а, -е. Сверкающій, блестящій.
Вивождати, -ждаю, -єш, гл. = виводити. Дуків сребраників за лоб брали, із-за стола, наче волів, вивождали.
Жажди́вий, -а, -е. = жадібний.
Кріпкенький, -а, -е. = кріпенький. Коник він кріпкенький.
Куделечка, -ки, ж. Ум. отъ куделя.
Ля́цький, -а, -е. = лядський. Без... оборони земляків од ляцької нахаби. ля́цька борода. Трава, которая осталась незахваченная косою.
Поразити, -жу, -зиш, гл.
1) Поранить. Поражені руки, робити нічого не можна.
2) Укусить. Софія ( — гадюка) поразила худобу.
Чакан, -ну, м. = рогіз. Чакан росте на лиманищах.
Шептун, -на, м. Знахарь, пришептывающій.