Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звиватися

Звива́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. зви́тися, зів'ю́ся, -єшся, гл. 1) Извиваться. Звивається коло мужа єще гірше того ужа. Коцип. 19. 2) Вертѣться около чего; хлопотать заботиться. Швидкі, в'юнкі (жиди) звиваються коло покупців, як ті в'юни. Левиц. І. 107. Звивається проміж гостями, як та ластівка. Г. Барв. 180. Баба звивалась миттю всюди. Г. Барв. 486. 3) Взвиваться, взвиться. Звивавсь огонь понад землею. К. Псал. 176. Звилась стріла нижче хмари. Рудч. Ск. II. 99. Та ще хміль, та ще зелененький на тичину не звився. Макс. 60. Над хатами звивавсь угору дим. Г. Барв. 122.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 129.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВИВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВИВАТИСЯ"
Засмачи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Приправить (кушанье). Куліш пісний. Чом же ти його не засмачила? Грин. II. 177.
Кахкати, -каю, -єш с. в. кахнути, -хну, -неш, гл. Кричать (объ уткѣ). На морі качки кахкали. Мнж. 56. Кахнула утка — на морі чутка. Ном. № 290.
Лі́зиво, -ва, с. Родъ веревочной лѣстницы съ желѣзнымъ крючкомъ на концѣ, чтобы лазить по деревьямъ (у бортниковъ и пр.). Н. Вол. у.
Мерцвя́к, -ка́, м. = мертв'я́к. Греб. 358.
Отагас, -са, м. = личман 1. О. 1861. X. 45.
Питомий, -а, -е. = питимий. Левиц. І. Поп. 256.
Ростю́чий, -а, -е. = Ростовитий. Міус. окр. (Лобод.).
Сердити, -джу, -диш, гл. Сердить. Щоб не сердить отамана, покинув Оксану. Шевч.
Увіритися Cм. увірятися.
Чесняк, -ка, м. Честный человѣкъ. Мнж. 194.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВИВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.