Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звиватися

Звива́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. зви́тися, зів'ю́ся, -єшся, гл. 1) Извиваться. Звивається коло мужа єще гірше того ужа. Коцип. 19. 2) Вертѣться около чего; хлопотать заботиться. Швидкі, в'юнкі (жиди) звиваються коло покупців, як ті в'юни. Левиц. І. 107. Звивається проміж гостями, як та ластівка. Г. Барв. 180. Баба звивалась миттю всюди. Г. Барв. 486. 3) Взвиваться, взвиться. Звивавсь огонь понад землею. К. Псал. 176. Звилась стріла нижче хмари. Рудч. Ск. II. 99. Та ще хміль, та ще зелененький на тичину не звився. Макс. 60. Над хатами звивавсь угору дим. Г. Барв. 122.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 129.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВИВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВИВАТИСЯ"
Безділля II, -ля, с. Бездолье, несчастье (отъ слова доля). Як твоя, доню, доля, то накупить чоловік і поля, а як безділля, то продасть і подвір'я. Ном. № 1661. Ой піду ж я по подвіррю та заплачу по безділлю. Балл. 12.
Ґила́, -ли́, ж. = Бурта 6. Я на тебе вже нагнав десять ґил. Рк. Левиц.
Непослух, -ху, м. Ослушаніе, непослушность.
Пулька, -ки, ж. = индичка. Вх. Пч. II. 12.
Роздавати, -даю, -єш, сов. в. роздати, -дам, -даси, гл. Раздавать, раздать. Бог старий господарь, має більше, ніж роздасть. Ном. № 58.
Роззикатися, -каюся, -єшся, гл. Раскричаться. Роззикався на їх. Чуб. II. 202.
Сосоночка, со́сонька, -ки, ж. Ум. отъ сосна.
Убігати, -га́ю, -єш, сов. в. убігти, -жу, -жи́ш, гл. 1) Вбѣгать, вбѣжать. Убігла в сіни і замкнулась. Чуб. 2) Только несовер. в. Гоняться, ухаживать. Він за нею дуже вбігає. 3) Пробѣгать, пробѣжать. Пятьсот верст убігли. Рудч. Ск. І. 72. 4) Погружаться, погрузиться, вбиваться, вбиться. Як ударить (бабу ягу), так вона так під руки і вбігла в тік. ЗОЮР. І. 52.
Фіст, фоста, м. 1) = хвіст 1. 2) Ручка, рукоятка въ различныхъ снарядахъ: киркѣ, лопатѣ, трещеткѣ (Cм. деркач 4), в решітці (Cм. решітка 5), у валька, которымъ бьютъ бѣлье, у маґлівни́ці, у ложки и пр. у вилъ и въ инструментахъ, похожихъ на вилы (напр. веретінник); также у нѣкоторой посуды, напр. у глиняной кастрюли. Шух. І. 164, 166, 167, 247, 154, 149, 194, 264. 3) Концы гарусной нитки, вплетенной въ косу. Шух. І. 123. Cм. хвіст. Ум. фостик. Чуб. V. 635. Шух. І. 278.
Чарівкий, -а́, -е́ Чарующій. О, чорні брівки чарівкі. Волч. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВИВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.