Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звичайний

Звича́йний, -а, -е. 1) Обыкновенный. 2) Вѣжливый, приличный. Була звичайна, поважала людей і гріха боялась. Хата, 166. Труби на пса — на чоловіка звичайне слово. Ном. № 3500. Ум. звичайне́нький.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 130.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВИЧАЙНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВИЧАЙНИЙ"
Дивува́ти, -ву́ю, -єш, гл. 1) Удивлять. 2) Удивляться. Ви йому не дивуйте: в його така повичка. Н. Вол. у. Нема чого дивувати, така була й її мати. Мет. 235. Ди́вом дивува́ти. Cм. Диво.
Зумитися Cм. зумлятися.
Кулешня, -ні, ж. = коле́шня. Ой вийшов я д горі, д горі та й став за кулешнев. Гол. II. 360.
Марморо́вий и мармуровий. Мраморный. Ой у полю край дороги стоїть камінь мармуровий. Ушиц. у. Цілий день сном мертвим міцним спиш ти в гробі мармуровім. К.
Пересміхатися, -хаюся, -єшся, гл. Пересмѣиваться.
Пирснути, -ну, -неш, гл. 1) Брызнуть. Пирснула мені в вічі погожої води. Г. Барв. 398. 2) Выпрыснуть. Так і пирснуло з рук намисто 3) Фыркнуть.
Позадріпуватися, -пуємося, -єтеся, гл. = позабовтуватися. Бачите, як позадріпувалися? Усісіньку дорогу дощ мочив. Богодух. у.
Попоночіти, -чіє, гл. безл. Стемнѣть. Уже попоночіло. Конст. у.
Прибути Cм. прибувати.
Розвити, -ся. Cм. розвивати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВИЧАЙНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.