Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звичайний

Звича́йний, -а, -е. 1) Обыкновенный. 2) Вѣжливый, приличный. Була звичайна, поважала людей і гріха боялась. Хата, 166. Труби на пса — на чоловіка звичайне слово. Ном. № 3500. Ум. звичайне́нький.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 130.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВИЧАЙНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВИЧАЙНИЙ"
Грани́т, -ту, м. Гранитъ. Коріннями вчепилось у каміння і глибоко вросло аж до граниту. К. Іов. 18.
Клячшик, -ка́, м. = клячВас. 186.
Місце́вість, -вости, ж. Мѣстность. Желех.
Одноокий, -а, -е. Одноглазый. Лучче тобі однооким увійти в царство Боже. Єв. Мр. IX. 47.
Озниця, -ці, ж. 1) Дыра въ крышѣ, куда дымъ выходитъ. Вх. Зн. 43. 2) Сушильня для сушенія садовыхъ овощей, устроенная частью въ землѣ, частью надъ ней. Шух. І. 110.
Пообвівати, -ва́ю, -єш, гл. Обвѣять (во множествѣ).
Пороскрівавлювати, -люю, -єш, гл. Разбить до крови (во множествѣ).
Потужний, -а, -е. Могучій, мощный, сильный. Поскидав потужних з престолів. Єв. Л. І. 52. Потужна вода йшла. Кролев. у. Учора раб, сьогодні царь потужний. К. ЦН. 293.
Пристаркуватий, -а, -е. 1) Пожилой. Якась пристаркувата пані. МВ. І. 24. 2) Старообразный.
Розумувати, -му́ю, -єш, гл. Разсуждать.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВИЧАЙНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.