Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звичайний

Звича́йний, -а, -е. 1) Обыкновенный. 2) Вѣжливый, приличный. Була звичайна, поважала людей і гріха боялась. Хата, 166. Труби на пса — на чоловіка звичайне слово. Ном. № 3500. Ум. звичайне́нький.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 130.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВИЧАЙНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВИЧАЙНИЙ"
Габлина, -ни, ж. Телятина. Желех; Вх. Зн. 9.
Замо́р'Я, -р'я, с. Земля за моремъ, заморскій край. Федьк.
Мендиве́шка, -ки, ж. Насѣк. вошь. Вх. Пч. І. 7.
Нежит, -та, м. = нежид.
Нюня, -ні, ж. Плакса. Ум. нюнька. Гол. IV. 480.
Перезіпати, -паю, -єш, гл. Перестать кричать. Одна дитина перезіпала, друга починає.
Повередитися, -джуся, -дишся, гл. Повредить себя, надорваться.
Позатікати, -каємо, -єте, гл. Затечь (во множествѣ). Погано стіжки складені, позатікали. Харьк. у.
Чудородія, -дії, ж. = чудасія. Конст. у.
Швейнога, -ги, м. Названіе вола, у котораго заднія ноги у колѣна цѣпляются одна о другую. КС. 1897. VII. 47.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВИЧАЙНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.