Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звитяжний

Звитя́жний, -а, -е. Побѣдный.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 130.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВИТЯЖНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВИТЯЖНИЙ"
Гуркотня́, -ні́ и гурко́тнява, -ви, ж. = Гуркотнеча. Черк. у.
Двойча́тий, -а, -е = Двійча́стий. ЗОЮР. І. 263.
За́кло, -ла, с. Кусокъ земли, вдающійся въ чужую землю. Козелец. у.
З'язувати, -вую, -єш, сов. в. з'язати, -з'яжу, -жеш, гл. = зв'язувати, зв'язати. З'язала снопів зо два та й кинула. Харьк. З'язувати б уже це, та нема мотузків. Харьк.
Настроїти, -ся. Cм. настроювати, -ся.
Перекульгати, -га́ю, -єш, гл. Пройти хромая.
Приплутати, -ся. Cм. приплутувати, -ся.
Прозірність, -ности, ж. Прозрачность. Желех.
Торсонути, -ну, -неш, гл. Сильно толкнуть, двинуть. Чоловік торсонув плечима Дувида. Левиц. Пов. 179. Як торсоне мене в спину. Левиц. ПЙО. I. 282.
Умерчик, -ка, м. = умерлець. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВИТЯЖНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.