Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зважити

Зва́жити, -жу, -жиш, гл. 1) Свѣсить. О, хто б узяв та зважив моє горе. К. Іов. 13. 2) Взвѣсить, размыслить, понять. Зважила громада, як би то воно було добре. К. (О. 1862. III. 22). 3) Cм. зважа́ти.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 127.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВАЖИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВАЖИТИ"
Будзя, -зі, ж. Мясо. Вх. Лем. 395.
Вити 2, в'ю, в'єш, гл. Вить, свивать. На Благовіщення і птиця гнізда не в'є. Ном. № 418. Я собі та й вінки вила. Грин. ІІІ. 98. Нехай дівочки не прядуть, нехай Марусі вильце в'ють. Мет. 128. Синові дав волоки вити. О. 1861. X. 127.
Доломи́на, -ни, ж. = домовина. Чуб. II. 69. Мил. 168.
Займи́ти, -млю, -миш, гл. = зайняти. Посліднюю корову з загороди займив. Федьк.
Засмокта́ти, -ся. Cм. засмоктувати, -ся.
Націляти, -ля́ю, -єш, сов. в. націлити, -лю, -лиш, гл. Нацѣливать, нацѣлить.
Нескладно нар. Нескладно. А бреше так нескладно.
Обвішувати, -шую, -єш, сов. в. обвішати, -шаю, -єш, гл. Обвѣшивать, обвѣшать, увѣшивать, увѣсить. Торбинками обвішаний його повожатий. Шевч. 89.
Пообробляти, -ля́ю, -єш, гл. Обработать, отдѣлать (во множествѣ).
Смертній, -я, -є. Относящій къ смерти. Там смертня тінь, непоряд, руйнування. К. Іов. 23.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВАЖИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.