Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зважити

Зва́жити, -жу, -жиш, гл. 1) Свѣсить. О, хто б узяв та зважив моє горе. К. Іов. 13. 2) Взвѣсить, размыслить, понять. Зважила громада, як би то воно було добре. К. (О. 1862. III. 22). 3) Cм. зважа́ти.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 127.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВАЖИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВАЖИТИ"
Визолитися, -люся, -лишся, гл. Выбучиться. Нате й мої штани, — нехай визоляться. Ном. № 6432.
Ворітонька, -ньок, мн. ум. отъ ворота.
Гре́че нар. = Ґрече. Маркев. 104.
Дошарува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Домыть (мочалкой). Чи вже дошарувала підлогу? Васильк. у.
Копитанський, -а, -е. = капитанський. Левиц. Пов. 207.
Курник, -ка́, м. Птичникъ, курятникъ. То зазирне в курник. Гул.-Арт.
Приблукати, -ка́ю, -єш, гл. = приблудити. Ходила вона, ходила та й приблукала до попа у слободу. Мнж. 37.
Пригнітати, -та́ю, -єш, сов. в. пригнітити, -нічу, -тиш, гл. 1) Придавливать, придавить. А довбня з стелі, та по голові довгомуда, так його й пригнітила. Чуб. II. 97. 2) Угнетать. І не зважиться багатий брата пригнітати. К. Псал. 23.
Роздрочити, -чу́, -чиш, гл. Раздразнить, раздражить. Нащо ж людей ви роздрочили? Котл. Ен. VI. 7.
Шальвір, -ра, м. = шальвіра. Козаче-шальверю, не губ моє серденько. Гол. І. 126.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВАЖИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.