Відмикувати, -кую, -єш, гл. — від чого. Отлынивать, уклоняться отъ чего. Наймити вештались по дворі, одмикували од роботи.
Досто́йно нар. Достойно. За віру християнську достойно і праведно стати.
Дочасто́вувати, -вую, -єш, сов. в. дочастува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Оканчивать, окончить потчивать.
Кількораз нар. Нѣсколько разъ.
Нявкнути, -кну, -неш, гл. Мяукнуть.
Порплиця, -ці, ж. 1) Желѣзная планка въ верхнемъ мельничномъ камнѣ, въ нее входитъ верхній конецъ веретена, вращающаго жерновъ. 2) мн. Струпья на головѣ.
Сільниця, -ці, ж. Солонка. Ум. сільничка.
Тіточка, -ки, ж. Ум. отъ тітка.
Тутошній, -я, -є. = тутешній.
Фаска, -ки, ж. Кадушка для масла, сыру. Сім фасок масла. Ум. фасочка.
