Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звитяжити

Звитя́жити, -жу, -жиш, гл. Побѣдить. Великий князь Роман Ростиславович, звитяживши литвинів 1173 року, впрягав бранців до плуга. Ном. № 663.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 130.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВИТЯЖИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВИТЯЖИТИ"
Буришечка, -ки, ж. Ум. отъ буришка.
Ґура́льня, -ні, ж. Водочный заводь.
Дебелькува́тий, -а, -е. Довольно дебелый, толстый, плотный.
Кізівер, -ра, м. Крутое взгорье, которое можно пахать сверху внизъ, возвращаясь съ плугомъ порожнякомъ. Вас. 205.
Модря, -рі, ж. = заполоч. Угор.
Невиразний, -а, -е. Неясный, неотчетливый; невнятный.
Старостити, -рощу, -стиш, гл. Быть сватомъ. Вх. Лем. 470.
Хатчина, -ни, ж. Избенка. Над Прутом у лузі хатчина стоїть. Млак. 3.
Цинобра, -ри и цино́бря, -рі, ж. Киноварь. Мил. М. 22. Як напав курдюк, уже й меркурією терли, й циноброю. Кіевск. у.
Чорноклина, -ни, ж. = чорноклен, Acer tataricum L. ЗЮЗО. І. 109.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВИТЯЖИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.