Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звеличувати

Звели́чувати, -чую, -єш, сов. в. звели́чити, -чу, -чиш, гл. Дѣлать, сдѣлать великимъ, возвышать, возвысить. Здобудеш, хлоню, слави, зміркувавши, чия тебе звеличує держава. К. ЦН. 257.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 128.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВЕЛИЧУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВЕЛИЧУВАТИ"
Глумота, -ти, ж. Подниманіе на смѣхъ, издѣвательство.
Гонча́рь и ганча́рь, -ря́, м. 1) Горшечникъ; выдѣлывающій, продающій глиняную посуду. Вас. 177. — бі́лий. Выдѣлывающій гончарныя издѣлія изъ глазури. Вас. 177. 2) Гончарь. Раст. Lycopodium clavatum. Вх. Пч. II. 33. Ум. Гонча́рик.
Дово́лити, -лю, -лиш, гл. Довольствовать, содержать въ довольствѣ.
Левіхна, -ни, ж. = невіхна. То моя левіхна коханка. Мет. 232.
Лису́ха, -хи, ж. пт. = лисак 4. Вх. Пч. II. 11.
Лю́тно нар. Морозно съ холоднымъ вѣтромъ. Лютно на дворі. Камен. у.
Одзвінки, -ків, м. мн. Раст. Thalictrum aquilegiaefolium. Вх. Пч. І. 13.
Пальок, -лька, м. 1) = палець 2. Шух. І. 103. 2) Cм. деркач. Шух. І. 166.
Понапліскувати, -кую, -єш, гл. Наплескать (во многихъ мѣстахъ).
Принаджуватися, -джуюся, -єшся, сов. с принадитися, -джуся, -дишся, гл. Поваживаться, повадиться. Принадився вовк до овець. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВЕЛИЧУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.