Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звалувати

Звалува́ти, -лу́ю, -єш, гл. Удалиться, уйти, улетѣть (о многихъ). Е, чого тут, у ціх степах і не було? Птиці тієї, звіру!.. Звалувало десь у чужі краї. Мелитоп. у. Слов. Д. Эварн.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 128.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВАЛУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВАЛУВАТИ"
Бирька. Cм. бирка.
Є́мко нар. 1) Хватко. 2) Ловко, проворно, быстро, скоро. 3) є́мко ї́сти. Жадно ѣсть. Желех.
Жизнь, -ні, ж. 1) Жизнь. Ой, Боже, Боже! яка моя жизнь тяжка! Мил. 223. 2) = життя. Хто ляшка рубатиме, той козацьку жизнь знатиме. Ном.
Зві́сть, -ти, ж. = звістка. Ходять негарнії звісти. КС. 1882. V. 362. Не вийшла Галютонька, вийшла його свість, ой винесла королевичу да невеселу звість. Чуб. V. 771.
Обчеркнути, -ся. Cм. обчіркувати, -ся.
Перегукнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Перекликнуться.
Прізвисько, -ка, прізвище, -ща, с. 1) Прозвище, прозваніе. На їх будуть прізвища прикладать. Мил. 221. 2) Фамилія. Як прозвали його Шрамом, то й забули реєстрове його прізвище. Ч. ЧР. 13. ha прізвисько, прізвище. По фамиліи, по прозванію. Я зі Львова попівна, на прізвисько Карпівна. Гол. І. 73. Ѳома, на прізвище Дидим. Єв. І. XI. 16.
Трісчина, -ни, ж. Одна щепочка. Мнж. 30.
Тюпорити, -рю́, -ри́ш, гл. Плестись, медленно идти. Кобильчина тюпорить, а я собі дрімаю на возі. Гадяч. у. Слов. Д. Эварн.
Французка, -ки, ж. Француженка. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВАЛУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.