Виноградочок, -чку, м. Ум. отъ виноград.
Наклада́ти, -да́ю, -єш, сов. в. накла́сти, -ладу́, -де́ш, гл. 1) Накладывать, налагать, наложить. Ярмо накладає, воли запрягає. На вулиці та в перевулку накладала та Марушка Василькові люльку. Голова як маківка, а в неї розуму як наклано. 2) Возлагать, возложить. Батюшка їм (молодим) накладає на голови вінці. 3) шапку накладати. Надѣвать шапку. 4) При мазаньи земляного пола въ сельскихъ хатахъ: заполнять, заполнить глиной выбившіяся углубленныя мѣста. 5) Только несов. в. Дѣйствовать за одно, имѣть сношенія. Буде з ляхами, мостивими панами, накладати. Злі люде, накладаючи з нечистою силою, можуть уставати з домовини. Ворожка з бісом накладає. 6) Жертвовать, пожертвовать. На церкви святії нічого не накладав. 7) — головою (только съ сов. в.). Сложить голову. Бодай ти своєю головою наклала. Через тії коні воронії наклав козак головою. 8) накласти дядька. Парепутать основу во время снованія. А я слухаю, що вона балака, та й наклала дядька. — Оксана в мене сьогодні снувала, так аж двох дядьків наклала. Одного ж я змотала, а другий зостався. За дядьків ткачі лають, як направляють полотно.
Огородити Cм. огороджувати.
Полежак, -ки, м. = полежай. Жак-полежак.
Порозскакуватися, -куємося, -єтеся, гл. То-же, что и розскочитися, но во множествѣ.
Порційка, -ки, ж. Ум. отъ порція.
Примогоричити, -чу, -чиш, гл. Привлечь могорычемъ на свою сторону.
Сполоти, -лю́, -леш, гл. Сполоть.
Суходіл, -до́лу, м. Земля, суша, материкъ. Шаблюками, наділками суходіл копали, шапками, приполами персть вибірали. Трудно щуці-рибі на суходолі.
Хмаронька, хмарочка, -ки, ж. Ум. отъ хмарка.