Безконешний, -а, -е. Безконечный. І немає злому по всій землі безконечній веселого дому. безконешна писанка = безконечник 2.
Бучина, -ни, ж. Буковое дерево. Скажи зробити буковую труну. — Де ж тобі. мила, бучини узяти?
Доброчи́нність, -ности, ж. Благодѣяніе, благотворительность. За мою доброчинність така мені дяка.
Зага́дувати, -дую, -єш, сов. в. загада́ти, -да́ю, -єш, гл. 1) Задумывать, задумать, затѣвать, затѣять. Загадали козаченьки в похід опівночі. Чого не загадає! І гомонить, і пустує. 2) Приказывать, приказать дѣлать, сдѣлать распоряженіе, заказывать, заказать. Загадай дурному Богу молиться, він і лоб розіб'є. Загадав татарин татарці пару коней сідлати. Хиба я тобі загадав море випити? Загадали йому хорошенько грати, а парубку з дівчиною скакати. Штирі хлопці варти дали, ще й коників загадали. 3) Загадывать, загадать. Загадують, чия (вишня) зацвіте, той житиме рік. загада́ти за́гадку. Предложить, задать загадку. Загадаю загадку, закину за грядку: нехай моя загадка до літа лежить. . Загадаю тобі три загадочки, як угадаєш — до батька пущу.
Капля, -лі, ж.
1) Капля. Лисиця од дощу під борону ховалась: не всяка, казала, капля капне. По каплі виточу з його діявольську кров.
2) Немного, небольшое количество. Ум. капелечка, капелька, капели́на, капели́нка, капели́ночка, капли́на. Адже ж у тебе в роті ні капелиночки квасу не було. Ком. Тілки капелиночка там була.
Ковбок, -бка, м. Болѣе толстая часть дерева, уже отрѣзанная отъ вершины. 177. Ум. ко́вбчик.
Небожка, -ки и пр, ж. = небіжка и пр.
Обложити, -жу́, -жиш, гл. 1) = обікласти. Пан обложив біля себе роботників. 2) Уложить (спать). Я обложив її з дітьми, — було це уночі. 3) Обложить, осадить. Ой ні, не татари, — християнська сила, мов хмарами грімучими табор обложила. 4) безл. його обложило. У него распухла шея — при дифтеритѣ, а также при заушницѣ.
Опам'ятатися, -та́юся, -єшся, гл. = опам'ятуватися.
Постав, -ва, м. Штука, кусокъ (матеріи). Сукна дорогі поставами, не мірячи... брати. Постав матерії.
