Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

полуничниця

Полуничниця, полуни́шниця, -ці, ж. Родъ писанки. КС. 1891. VI. 375.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 289.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛУНИЧНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛУНИЧНИЦЯ"
Грудо́к, -дка́, м. Ум. отъ груд.
Довоми́на, -ни, ж. = Домовина. Зроби.... довомину, а я піду до попа, щоб прийшов завтра поховати. Чуб. 11. 541.
Звірня́, -ні́, ж. соб. Звѣрье. А що там звірні було, — Господи!
Злягання, -ня, с. Совокупленіе, сношенія половня. Харьк. у.
Клинчик, -ка, м. Ум. отъ клин.
Олгати, олжу, -жеш, гл. Лгать. Встрѣчено въ народи, думѣ: А будемо ми, брати, перед отцем, перед маткою олгати, так буде нас Господь милосердний і видимо й невидимо карати. АД. І. 119.
Опалий, -а, -е. Опавшій.
Перекапостити, -щу, -стиш, гл. Изгадить, окончательно испортить.
Розноперий, -а, -е. Пестрый, съ разноцвѣтными перьями. Кури рознопері. МВ.
Товаришник, -ка, м. Скотный дворъ. Богод. у. (Яблонов.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛУНИЧНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.