Гук IІ, -ку, м. 1) Звукъ. Тишу не чути, а гук чути. Рай цілий радости і пекло мук, пісні слав'янські, голос з того світа, невідомий од серця і до серця гук. 2) Крикъ, гулъ, шумъ, стукъ, грохоть. Ой гук, мати, гук, де козаки п'ють. Братчики з веселим гуком підняли діжки з медом та горілкою. Щось гукне: «Химо, Химо!» та й пійде гук по темному бору, аж лунає. У неділю гуки по селу: Карадіч дочку оддає. Настя розчахнула двері з гуком. Гук з замкової гармати. 3) Небольшой водопадъ, порогъ на рѣкѣ. 4) Трубка волынки. Гуде, як гук. 5) Птица. а) = Гукало. б) = Гукарня. 6) Насѣк. Scarabaeus stercorarius. Cм. Гуком. Ум. (кромѣ 1 и 2 знач.). Гучо́к.
Дереви́на, -ни, ж. 1) Отдѣльное дерево. Щоб було другою вірьовкою прив'язати ще кобилу до дерева!... Вже б таки деревини з корінням не вирвало. Неродюча деревина. Ум. Дереви́нка, дереви́ночка. Поїдь та й поїдь, діду, в ліс, вирубай мені деревинку та зроби колисочку. 2) соб. Деревья. Чи не треба б і там потроху деревину садити?
Заколиса́ти Cм. заколисувати.
Лохма́тний, -а, -е. Изорванный, въ лохмотьяхъ. Лучче своє лохматне, ніж чуже прохатне.
Пообороняти, -ня́ю, -єш, гл. Оборонить, защитить (многихъ).
Попереслухувати, -хую, -єш, гл. Выслушать (многихъ).
Попивати, -ва́ю, -єш, гл. Попивать, пить. Напитку дорогого не попиває. Чорний ворон залітає, тую кровцю попиває.
Свячення, -ня, с. Освященіе.
Цабати, -блю, -леш, гл. = цібати.
Шарлатовий, -а, -е. Пурпурный. Cм. щерлатий.
