Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

полютувати

Полютувати, -ту́ю, -єш, гл. 1) Позлиться. побѣситься. 2) Попаять.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 291.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛЮТУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛЮТУВАТИ"
Бугаєць, -йця, м. Ум. отъ бугай.
Відсипщина, -ни, ж. Отплата за что нибудь зерномъ или мукой.
Жи́дик, -ка, м. Ум. отъ жид.
Запина́ло, -ла, с. 1) Все то, чѣмъ можно завѣситься, закрыться, напримѣръ, платокъ. З землі вставала важка пара, закутувала все в своє вохке запинало. Мир. ХРВ. 297. 2) Черный капюшонъ у монахинь. Рудч. Чп. 248.
Клубук, -ка, м. Круглый, куполообразный навѣсъ надъ гончарной печью. Вас. 180.
Ло́кшина, -ни, ж. = локша. Свинячу голову до хріну і локшину на переміну. Котл. Ен. І. 18. Ум. локшинка. Харьк. г.
Пиряти, -ря́ю, -єш, гл. Ѣздить, сильно гоня лошадь. Побачив же він (мертв'як) мою коняку, як сів на неї, — вже він нею пиряв-пиряв, пиряв-пиряв, аж як став, так вона і репнула. Мнж. 131.
Розмін, -ну, м. 1) Размѣнъ. 2) Обратная мѣна.
Сниця, -ці, ж. Сница, часть экипажа, куда вкладывается дышло. Чуб. VII. 404. Kolb. I. 67.
Тимпанник, -ка, м. Родъ барабанщика. Два тимпанники стали перед його (гетьмана) з срібними бубнами.... Сомко звелів ударить своїм тимпанникам у срібні бубни. Ущух трохи галас (у раді). К. ЧР. 335.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛЮТУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.