Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

полютувати

Полютувати, -ту́ю, -єш, гл. 1) Позлиться. побѣситься. 2) Попаять.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 291.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛЮТУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛЮТУВАТИ"
Анки́р, -ру (рю), м. = Альки́р. Де ж ти будеш спала? — В анкерю, в пірю. Гол. І. 126.
Ковалдо, -да, с. Молотъ для передвиженія шпалъ. Борз. у.
Пердіж, -жа, м. Испусканіе вѣтровъ.
Подавитися, -влю́ся, -вишся, гл. Подавиться. Коли ти не подавився своїм словом, то я не подавлюсь тим хлібом, що од щирого серця хотів з тобою поділитись. Стор. II. 20.
Потріщати, -щу́, -щи́ш, гл. Потрещать.
Примірник, -ка, м. Экземпляръ. Желех.
Пхикання, -ня, с. Хныканье, всхлипываніе. Котл. Ен. IV. 61.
Росквас, -су, м. Закваска къ тѣсту.
Устрівати, -ваю, -єш, сов. в. устріти, -ріну, -неш, гл. Встрѣчать, встрѣтить.
Харчитися, -чуся, -чишся, гл. = харчуватися. Перше всіх диких сусід своїх почали, мабуть, поляне з поля харчитись. К.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛЮТУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.