Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

получити

Получити, -чу, -чиш, гл. = улучити. Стрілець уміє... добре получити — вцілити звіря. Шух. І. 235.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 290.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛУЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛУЧИТИ"
Відпалюватися, -лююся, -єшся, сов. в. відпалитися, -люся, -лишся, гл. При степномъ пожарѣ поджигать траву, чтобы вызвать встрѣчный пожаръ и такимъ образомъ прекратить дальнѣйшее распространеніе пламени. О. 1862. V. Кух. 31.
Джегере́лі, -ль, ж. мн. = Джереґелі. Джегерелі і дрібушки ще не поросплітались, тільки довга коса... позлипалась запеклою кров'ю. Стор. МПр. 9.
Завиду́щий, -а, -е. Завистливый. Завидущі очі.
Зворо́та, -ти, ж. Межа, оставляемая на полѣ для проѣзда.
Інституція, -ції, ж. Учрежденіе. Вірують у правду нової інституції і вбачають у мирових посередниках правдивих судей. О. 1861. XI. 106.
Пестунчити, -чу, -чиш, гл. Быть нянькой. Вх. Лем. 448.
Пошпетити, -чу, -тиш, гл. 1) Обезобразить, попортить, повредить. У нас пшениця пошпетена місцями, позаїдали гаврахи. Екатер. у. 2) Побранить, дать нагоняй.
Узивати, -ва́ю, -єш, сов. в. узвати, узву, узвеш, гл. 1) Обзывать, обозвать. Полежієм, домонтарем, гречкосієм узивати. Мет. 415. 2) Преим. несов. в. призывать. Бога взивай, а руки прикладай. Ном. № 65. 3) Звать, зазывать, зазвать. Узивають її в хату, питаю: чи підеш, чи ні? Грин. ІІІ. 424.
Устрахнутися, -нуся, -нешся, гл. Испугаться.
Хабаль, -ля, м. Любовникъ, волокита. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛУЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.