Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поляка

Поляка, -ки, ж. Всеобщій испугъ, паника. Мнж. 189.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 292.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛЯКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛЯКА"
Вдовенко, -ка, м. = удовенко.
Гівноїд, -да, гівнорий, -рия, м. гівнорийка, -ки, ж. гівняк, -ка, гівняр, -ра, м. Жукъ навозный, Scarabaeus stercorarius. Вх. Пч. II. 27. Вх. Лем. 403.
Зморщити, -щу, -щиш, гл. Сморщить. Рудч. Ск. II. 108.
Куряч, -ча́, м. = курець. Вх. Лем. 430.
Межува́ння, -ня, с. Межеваніе.
Непогамований, -а, -е. 1) Неукротимый; невоздержный, неумѣренный; необузданный. 2) Неукрощенный, неудержанный.
Перехварбувати, -бу́ю, -єш, гл. Перекрасить.
Повитоптувати, -тую, -єш, гл. Вытоптать (во множествѣ).
Сопокій, -кого, м. = супокій. За дурною головою нема ногам сопокою. Ном. № 6682.
Темнуватий, -а, -е. Темноватый. Левиц. І. 163.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛЯКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.