Вигода, -ди, ж.
1) Удобство; пріятность. Викопали собі криницю у дворі — добру вигоду зробили. Чужі жінки кохаю а для своєї вигоди. Не їж хліба, не пий води, візьму тебе для вигоди. Ум. вигідка.
Вівчарувати, -ру́ю, -єш, гл. = вівчарити.
Димува́ти, -му́ю, -є́ш, гл. Дымиться. Принизь, о Господи, ти небо над землею. зійди, коснися гір, нехай горять, димують. В руках його мушкет димує.
За́йда, -ди, об. 1) Захожій человѣкъ. 2) Родъ большого мѣшка? Широкий великий міх і довгий, на кроснах. Ум. за́йдочка.
Лу́снути Cм. лускати.
Малолі́чний, -а, -е. Малочисленный. (Татари) що-весни по свіжій паші пускали свої загони скрізь по наших осадах, хапаючи людей необачних, або малолічних.
Од пред. см. від.
Переговоряти, -ря́ю, -єш, сов. в. переговори́ти, -рю́, -риш, гл.
1) Повторять, повторить сказанное. Та моє ділечко переробляють, та моє словечко переговоряють.
2) Осиливать, осилить въ разговорѣ. Не говоріть, що він — «жива премудрість, хиба сам Бог його переговорить». Тебе, дівчино, як я бачу, і за рік не переговориш і за два не переслухаєш.
2) Только сов. в. Проговорить, сказать. Він отто переговорив та й край, — більш нічого й не промовив. Як переговоримо свої речі, дак і ти скажи що.
Погріб, -ба, м. Погребъ. Дід... закинув його у погріб. Ум. погрібець. В погребці замурувався. Маленький погрібець повен яєць.
Шинкарити, -рю, -риш, гл. = шинкарювати.
