Визолочувати, -чую, -єш, сов. в. визолотити, -чу, -тиш, гл. Позлащать, позолотить, вызолотить. Як би в мене була золота солома, я б вас, каже, визолотив.
Виправляти, -ля́ю, -єш, сов. в. виправити, -влю, -виш, гл. 1) Выправлять, выправить, исправлять, исправить. Горбатого хиба могила виправить. 2) Оправдывать, оправдать. 3) Отправлять, отправить, отсылать, отослать. Я не даром його з дому виправляю од себе. 4) Требовать обратно, получить по требованію обратно. От півник узяв та й пішов виправлять жорен. 5) — дочку. При выходѣ дочери замужъ надѣлять бѣльемъ, платьемъ, посудой и иной домашней утварью. 6) — шкуру. Выдѣлывать, выдѣлать кожу.
Граби́на, -ни, ж. 1) Грабъ, одно дерево. Грабина висока та листом широка. Ой бери, синку, гострий топір та рубай грабину із кореня. 2) соб. Грабовыя деревья. Ліс застилав гори й долини чистою старою дубиною та грабиною. Ум. Граби́нонька. (Только къ 1-му значенію). У полі грабинонька тонка та висока.
Замири́ти, -рю́, -риш, гл. 1) Заключить миръ, примириться. Ей чи гаразд, чи добре наш гетьман Хмельницький учинив, що з ляхами, мостивими панами, у Білій Церкві замирив. Дума. 2) — кого́. Помирить. Замирив він іх.
Навко́лішки нар. На колѣни. Вона так і впала навколішки.
Оповесні нар. Весеннею порою, весною. Матусі дожидаюсь, як оповесні ластівки.
Припічок, -чка, м.
1) Шестокъ (въ кухонной печи). На припічку жар. Піч наша регоче, коровая хоче; а припічок усміхається, коровая сподівається.
2) Лежанка. Мати сидить на припічку. А дитина на припічку росквакалася.
Сухоребриця, -ці, ж.
1) Худощавая женщина.
2) Рыба Pelecus cultratus.
3) Эпитетъ смерти. Смерте, смерте-сухоребрице.
Турчати, -чу́, -чи́ш, гл. = туркати. Невіхна й турчить йому, щоб відвіз та покинув де свою матір у полі.
Шерстень, -стня, м. = шершень. Дивиться він, аж над дорогою гніздо шерстнів.
