Баламутити, -чу, -тиш, гл.
1) Мутить, возмущать, то же, что и каламутити.
2) Смущать, нарушать покой. Нишпорить усюди по Вкраїні да баламутить голови поспольству.
Вержет, -ту, м. = левержет. Накрутять оце вержет, аж стирчить, мов у квока чубик.
Вонка нар. Внѣ: вонъ, изъ дома. А чому ти, моя мила, вонка не в'ходила, коли мене та на дворі собака гонила?
Гнів, -ва, м. Гнѣвъ. Хай його гнів божий поб'є. не у гнів твоїй жінці. Не во гнѣвъ будь сказано твоей женѣ. гнів покладати, положити на кого. На свого старшого брата великий гнів покладав. Не положіть гніва! А вона, невістка, такий уже гнів положила, що й обідати не увійшла.
Зати́катися, -каюся, -єшся, гл. Украситься цвѣтами и пр., заткнувъ ихъ въ волоса, головной уборъ. В саду була, рожу рвала та й затикалася. Ой упала зоря з неба та й розсипалася; мила зорю позбірала та й затикалася.
Пауз, -за, м. = і. Рубель
Перевінчати, -ча́ю, -єш, гл. Обвѣнчать.
Помазання, -ня, с. Помазаніе.
Рахатися, -хаюся, -єшся, гл. Трогаться. Постій, не рахайсь з місця.
Торохкотати, -кочу́, -чеш, гл. = торохтіти. Решето торохкоче. Торохкоче ложками.
