Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

польнувати

Польнувати, -ну́ю, -єш, гл. Походить по приходу, собирая съ прихожанъ ленъ и прочія даянія (о попадьяхъ).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 290.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛЬНУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛЬНУВАТИ"
Визірнитися, -ниться, гл. безл. Вызвѣздить. Визірнилося як. Херс. у.
Жорость, -ти, ж. Бревно, употребляемое для связки плота. Радом. у.
Загука́ти, -ка́ю, -єш, гл. 1) Закричать. Феся загукала, голос по дубині аж ся розлягає. Чуб. V. 69. 2)на ко́го. Позвать, зазвать кого. Загукай на його, — нехай іде в хату.
Качаточко, -ка, с. Ум. отъ кача.  
Кварточка, -ки, ж. Ум. отъ кварта.
Нало́пуватися, -пуюся, -єшся, сов. в. нало́патися, -паюся, -єшся, гл. Нажираться, нажраться. Налопався, як Мартин мила. Ном. № 12193.
Припарка, -ки, ж. 1) Припарка. 2) Сильное сѣченіе, порка. Березової дам припарки. Котл. Ен. VI. 6.
Снуровиці, -ць, ж. = шнуровиці. Гол. Од. 23.
Соньки, -ків, мн. Сонъ. Соньки, дрімки в колисоньки. Мет. 1.
Соромітний, -а, -е. = сороміцький. Шевч. ІІ. 162.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛЬНУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.