Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

польнувати

Польнувати, -ну́ю, -єш, гл. Походить по приходу, собирая съ прихожанъ ленъ и прочія даянія (о попадьяхъ).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 290.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛЬНУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛЬНУВАТИ"
Єрети́́чий, -а, -е. Еретическій. Бранное слово. Єретичий син, єретича дочка. Чуб. V. 1052. Єретичі черкеси. О. 1861. XI. Кух. 9.
Зеленя́к, -ка, м. 1) Насѣк. золотой жукъ, Cetonia aurata. Вх. Пч. І. 5. 2) пт. зеленушка. Fringilla chloris. Вх. Пч. II, 10.
Недотепність, -ности, ж. Неспособность, неумѣлость. Чуб. І. 272.
Паньматусин, -на, -не. Принадлежащій паньматусі. Се паньматусине слово. Г. Барв. 428.
Пожмакати, -каю, -єш, гл. Скомкать (во множествѣ).
Пообвалювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и обваляти, обвалити, но во множествѣ.
Потурначка, -ки, ж. Ренегатка (отуречившаяся).
Рідина, -ни, ж. Жидкость, жижица. Конст. у. Cм. рідота.
Хвошти, -тів Сегментъ въ колесѣ. Ольгоп. у.
Шевдатися, -даюся, -єшся, гл. Путаться. Лубен. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛЬНУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.