Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

полька

Полька, -ки, ж. 1) Полька. Ой ти руський, а я полька. Чуб. V. 1163. 2) Танецъ: полька. Левиц. Пов. 240. 3) Названіе коровы. Kolb. І. 65.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 290.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛЬКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛЬКА"
Дуби́ще, -ща, м. Ув. отъ дуб.
Залину́ти, -ну́, -неш, гл. Залетѣть.
Макови́нець, -нця, м. = маковина 2. Вх. Лем. 433.
Нами́лювати, -люю, -єш, сов. в. намили́ти, -лю́, -ли́ш, гл. Намыливать, намылить.  
Начикрижити, -жу, -жиш, гл. Нарѣзать, накромсать.
Перегіркнути, -ну, -неш, гл. Прогоркнуть.
Синьогуб, -ба, м. Рыба Abramis vimba. Вх. Пч. II. 18.
Снувальниця, -ці, ж. = снувалка. Угор. МУК. III. 24.
Темнішати, -шаю, -єш, гл. Дѣлаться темнѣе. Шейк.
Шпоня, -ні, ж. 1) Шипъ въ деревянномъ столбѣ. Слов. Д. Эварн. 2) Коготь хищной птицы. Слов. Д. Эварн.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛЬКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.