Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

полька

Полька, -ки, ж. 1) Полька. Ой ти руський, а я полька. Чуб. V. 1163. 2) Танецъ: полька. Левиц. Пов. 240. 3) Названіе коровы. Kolb. І. 65.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 290.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛЬКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛЬКА"
Володарство, -ва, с. 1) Владычество. 2) Владѣніе.
Доладу́ нар. Какъ слѣдуетъ, кстати. Доладу, як ложечка на меду. Ном. № 6476. Що зробите, то все не доладу. МВ. І. 25. каза́ти доладу́. Говорить дѣльно, толково. Хто каже доладу, то ухо наставляй, а хоч і без ладу, то й тож не затикай. Ном. № 6119.
Дошве́ндятися, -дяюся, -єшся, гл. Добродить, дошляться до какого либо времени, до какихъ либо послѣдствій.
Жереб'я́, -я́ти, с. Жеребенокъ. Їхала Пречиста Мати на осляті, Сус Христос на жереб'яті. Грин. II. 35. Ум. жереб'я́тко. Чуб. ІІІ. 452.
Обмовонька, обмо́вочка, -ки, ж. Ум. отъ обмова.
Пранці, -ців, м. см. пранець.
Тамок нар. = там. Вх. Лем. 4 72.
Чепляти, -ля́ю, -єш, гл. Прицѣплять. Дячиха чорна, чорна, хоч чепляй на спину веретена та в циганське шатро. Левиц. ПЙО. І. 371.
Шахран, -ну, м. = шапран. Грин. II. 177.
Шварґотання, -ня, с. Крикливый и быстрый разговоръ (напр. евреевъ). Голосне шварґотанє жидів. Шух. І. 85.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛЬКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.