Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

полумацьок

Полумацьок, -цька, м. Мѣра сыпучихъ тѣлъ. О. 30743 гектол. Давав полумацьок вівса. МУЕ. III. 58.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 289.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛУМАЦЬОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛУМАЦЬОК"
Вовкозубий, -а, -е. Съ волчьими зубами.
Звізда́рь, -ря́, м. Астрономъ. Вх. Лем. 418.
Ключкувати, -ку́ю, -єш, гл. 1) О зайцѣ: метать петли, умышленно запутывать дорогу, убѣгая, чтобы сбить гонящихся за звѣремъ собакъ. Желех. 2) Дѣлать увертки, увертываться. Желех.
Комаристий, -а, -е. Изобилующій комарами.
Лопу́шшя, -шя, с. соб. отъ лопух. Желех.
На́йда, -ди, ж. Найденышъ.  
Очерет, -ту, м. Камышъ. Бодай тая річка очеретом заросла. Чуб. III. 123. Чорт сидить в очереті та полохає жабів. Чуб. І. 106. Ум. очерете́ць.
Похнюпий, -а, -е. Опустившій голову, угрюмый.
Розговітися Cм. розгівлятися.
Роспаювати, -юю, -єш, гл. Раздѣлить на части, распредѣлить. Врат так роспаює хлопців красно, що другий і з письма так не удав би. Федьк. Пов. 2.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛУМАЦЬОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.