Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

полум'яний

Полум'яний, -а, -е. Пламенный. Левиц. І. 306. Ком. II. 113.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 289.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛУМ'ЯНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛУМ'ЯНИЙ"
Верзікати, -каю, -єш, гл. = верзякати.
Дрік, дроку, м. 1) Раст. дрокъ, Genista tinctoria. Лв. 99. А в городі чистоколі два кущики дроку. Мет. 70. Оці квітоньки так, каже, звуться, а оця травиця так.... оце березка, оце чебрець, оце дрік. Сим. 2) Оводъ.
Збагати́тися, -чу́ся, -ти́шся, гл. Обогатиться. Як розжився, збагатився, — ніхто не зазнає. К. Досв. 170. Черевань був тяжко грошовитий... пан із козацтва, що збагатилось за десятолітню війну з козаками. К. ЧР. 4.
Кателичий, -а, -е. = католицький.
Обидно нар. Обидно. Очам видно, та ногам обидно. Ном. № 11426.
Поважити, -жу, -жиш, гл. 1) Взвѣсить многое). 2) Уважить. Поважив її Василь — оддав (їй хустку). Кв.
Повивірчувати, -чую, -єш, гл. Высверлить (во множествѣ).
Пообсікати, -ка́ю, -єш, гл. Обсѣчь (во множествѣ).
Флудець, -дця и флудик, -ка, м. Часть ткацкаго станка, иначе сват, цьвак. МУЕ. ІІІ. 24, 25.
Хоробрість, -рости, ж. Храбрость.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛУМ'ЯНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.