Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

полум'яний

Полум'яний, -а, -е. Пламенный. Левиц. І. 306. Ком. II. 113.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 289.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛУМ'ЯНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛУМ'ЯНИЙ"
Авдито́рія, -рії, ж. Аудиторія. К. Кр. 37. Студенти перестали ходити на його лекції, а щоб авдиторія не була зовсім порожня, вони ходили по черзі, по п'ять душ. Левиц. Пов. 52.
Вовнистий, -а, -е. Съ длинной и густой шерстью. Канев. у.
Гарешт, -ту, м. и пр. = арешт и пр.
Зело́, -ла́, с. Зелень, травянистое растеніе. Тихая роса сідала над зелом і древом. Мкр. Н. 35. Стало їх подвір'я зелом і древом заростати. КС. 1884. І. 32. Багато зела на цім огороді, то тяжко буде полоти. Н. Вол. у.
Киркати, -каю, -єш, [p]одн. в.[/p] ки́ркнути, -кну, -неш, гл. Рѣзко пронзительно кричать, крикнуть (о курицѣ). Желех. Пипоть у курей після ячменю робиться, — вони тоді киркають. Грин. І. 253.
Кошіння, -ня, с. Кошеніе, косьба. Шух. І. 169, 189.
Літюга́н, -на, м. ? Я вівчарь-літюган. Лавр. 77.
Мотови́лечко, -ка, с. Ум. отъ мотовило.
Олці, -ців, м. мн. Вмѣсто: вовки. Употреблено въ думѣ (какъ подражаніе ц.-славянскому): Олці-сірохманці з великих степів набігали. АД. І. 132.
Схудлий, -а, -е. Исхудалый. Бліде й схудле лице. Левиц. Пов. 88.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛУМ'ЯНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.