Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

полум'яний

Полум'яний, -а, -е. Пламенный. Левиц. І. 306. Ком. II. 113.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 289.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛУМ'ЯНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛУМ'ЯНИЙ"
Блейвасовий, -а, -е. Бѣлильный.
Бутирь, -ря, м. 1) Котомка работника на рыбныхъ заводахъ. Стрижевск. 2) Мелкая посуда и утварь въ хозяйствѣ: горшки, ухваты и пр. Мнж. 176.
Відрублювати, -люю, -єш, гл. = відрубувати. Стор. І. 151.
Друхні́ти, -ні́ю, -єш, гл. = трухніти. Вх. Зн. 16.
За́чіси, -сів, м. мн. Прическа. МВ.
Ло́скіт, -коту, м. Щекотаніе, щекотка.
Перекупень, -пня, м. Мелкій торговецъ; перекупщикъ.
Прослава, -ви, ж. Большая слава. Про того Сірка слава, слава і прослава. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Цятатий, -а, -е. Въ крапинкахь.
Шумотіти, -мочу, -тиш, гл. Журчать. Тихо шумотіла прозора водиця поміж густими очеретами. О. 1862. І. 55.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛУМ'ЯНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.