Банюра, -ри, ж. = баюра 1.
Брестися, -деться, гл. безл. Взбредать. Що на яву бредеться, то і во сні верзеться.
Вонка нар. Внѣ: вонъ, изъ дома. А чому ти, моя мила, вонка не в'ходила, коли мене та на дворі собака гонила?
Кайдани, -нів, м. мн. Кандалы, оковы, цѣпи, колодки. Возьміть Палія Семена та забийте в кайдани. Часто бо заковувано його в кайдани. . Ой дала ж, дала славним запорожцям та цариця заплати: ой понабивали на ноги кайдани, дали в руки лопати. Угору руки підіймали, кайданами забряжчали. Ум. кайданики, кайданочки. Кайданики на ноженьки, а скрипонька у рученьки. Ой будемо зімувати в Станіславі на риночку, в кайданочках, в залізочку.
Картошка, -ки, ж. Ум. отъ картоха.
Люзня́к, -ка́, м. Слуга въ военномъ лагерѣ стариннаго польскаго войска? Люзняк в шляхетському обозі.
Окаїстий, -а, -е. Съ бѣлыми пятнами вокругъ глазъ.
Оселість, -лости, ж. Осѣдлость.
Посідати II, -да́ю, -єш, сов. в. посісти, -ся́ду, -деш, гл. 1) Одолѣвать, одолѣть. Той з цеї сторони, а той з тієї (Карл та Мазепа), — посідають Полтаву. Палій посів того лицера, зв'язав його віжками. 2) Завладѣвать, завладѣть чѣмъ. Не думав я, що ти посядеш мою худобу. Думав худобу Хрущеву посісти.
Цуґа, -ґи, ж.
1) Узда? удила? чаше во мн. Взяла коня за цуґойки.... завела коня до стаєньки.
2) Часть ткац. станка. Cм. верстат.
3) до цуґи. Какъ слѣдуетъ, какъ должно. не до цуґи. Не такъ, какъ слѣдуетъ. Ум. цуґойка.
