Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

полячитися

Полячитися, -чуся, -чишся, гл. Ополячиваться. Самохіть полячилась наша вельможна, гоноровита Русь. К. ХП. 114.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 292.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛЯЧИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛЯЧИТИСЯ"
Відхибнути, -ну, -неш, гл. Отклониться. Ном. ІІІ.
Гегеп меж. = геп.
Народо́вий, -а, -е. Народный.
Паперушина, -ни, ж. Раст. Aspidium, папоротникъ. Вх. Пч. II. 29.
Перепікати, -ка́ю, -єш, сов. в. перепекти, -печу, -чеш, гл. Перепекать, перепечь.
Повстка, -ки, ж. Войлочная подкладка на внутренней части хомута, лежащей на шеѣ лошади. Вас. 159,
Понапікувати, -кую, -єш, гл. = понапікати. Сим. 209. Маркев. 71. Я понапікував, понаварював, а вони прийшли, повиїдали. Чуб. III. 73.  
Розюшитися, -шуся, -шишся, гл. Сильно разсердиться, раздражиться.
Татарський, -а, -е. 1) Татарскій. 2) татарське зілля. Раст. Acorus calamus. ЗЮЗО. І. 109.
Токарювати, -рюю, -єш, гл. Заниматься токарствомъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛЯЧИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.