Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

польща

Польща, -щі, ж. Польша. Чуб. V. 35. Не за вас се діялось, — давно колись, як панувала на Вкраїні в-двійзі Польща і Московщина. МВ. І. 137.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 290.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛЬЩА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛЬЩА"
Гаєвий, -а, -е. Лѣсной. Желех.
Гарнасся, -ся, с. Смятая, скомканная солома, трава, вообще — скомканныя, смятыя веши. Саме гарнася, — доброї трави нема. Вх. Лем. 402.
Домува́тися, -му́юся, -єшся, гл. = домувати въ І-мъ знач. Сини в його чумакують, а старий домується собі. Харьк.
Дурноля́пський, -а, -е. Глупый, высказанный наобумъ. Дурноляпські речі шкода й слухать.
Закарбува́ти, -бу́ю, -єш, гл. Сдѣлать зарубки.  
Опаскуджувати, -джую, -єш, сов. в. опаску́дити, -джу, -диш, гл. = обпаскуджувати, обпаскудити. Тяжкими гріхами опаскудив свою душу. Стор. МПр. 26.
Остербнути, -ну, -неш, м. = остербати.
Очанка, -ки, ж. Раст. Euphrasia officinalis L. ЗЮЗО. І. 123.
Понаготовляти, -ля́ю, -єш, гл. = понаготовлювати. Та вже ж ми і столи позастилали, та своїй матінці їсти понаготовляли. Мил. 199.
Роздір, -дору, м. Часть повозки при заднихъ колесахъ. Вх. Лем. 462.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛЬЩА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.