Борознюк, -ка, м. = борозняк.
Весілля, -ля, с. Свадьба. Дай, Боже, знати, з ким весілля грати. Загоїться, поки весілля скоїться. відбути, відгуляти весілля. Сыграть, отпраздновать свадьбу. весіллям называются и вообще всѣ участники свадьбы: весілля йде до молодої. Ум. весіленько, весіллячко. Вінець сплете дівчинонька та на весіленько. 93. Яке ж твоє весіллячко смутне-невеселе.
Відбігатися, -гаюся, -єшся, гл. = видбігати 2.
Козак, -ка, м. 1) Казакъ, воинъ, рыцарь. Висипали козаченьки з високої гори: попереду козак Хмельницький на воронім коні. То велю я вам междо собою козака на гетьманство обірати, буде междо вами гетьманувати, вам козацькі порядки давати. О милий Боже України, не дай пропасти на чужині в неволі вольним козакам! 2) Какъ идеалъ рыцаря, прекраснаго въ нравственномъ и физическомъ смыслѣ, слово козак прилагается въ народной поэзіи ко всякому молодому человѣку. Ой ти, козаче, ти хрещатий барвінку! Під тією калиною стоїть козак з дівчиною. 3) — чорноморський. Казакъ Кубанскаго казачьяго войска 4) Членъ вольнаго сословія казаковъ въ 5) Танецъ. Парубки... розганяли дівчат як полохливих лебедів і починали козака. 6) Названіе красиваго, но хитраго вола. Ум. козаченько, козачок, козуря. Зібрав Тарас козаченьків поради, прохати. Буде тобі, моя доню, лихая година, що ти того козаченька щиро полюбила. Козаченьку-барвіночку! Ув. козарлюга, козачище. Васюринський козарлюга все п'є та гуляє. Козарлюга дуже ручий, жвавий. Славного війська козачище. Первий запорожець був здоровенний козарлюга.
Косарський, -а, -е. Косарскій. Рівняє, роботу теслярську до косарської. Косарі співали косарських пісень.
Пообчищатися, -щаємося, -єтеся, гл. Обчиститься, очиститься (о многихъ).
Розлетітися Cм. розлітатися.
Салогуб, -ба, м. Бранное: торговецъ, мѣщанинъ. Міщанин узиває селянина — очкур, чубрій; а селянин міщанина — салогуб. Пика широка та одутловата, як у того салогуба.
Сяйний, -а, -е. Сіяющій. Встрѣч. Сіло сонце. На майдані сяйні огнища горять (на Купала).
Хабуз, -зу, м.
1) Грубыя сорныя травы.
2) = хабаз.
