Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

принаджувати

Принаджувати, -джую, -єш, сов. в. прина́дити, -джу, -диш, гл. 1) Приманивать, приманить. Принаджує моїх голубів. Харьк. А дівчина громадила, козаченька принадила. Лукаш. 143. Коли б літала пташкою, — був би золотим просом принадив. МВ. І. 86.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 428.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИНАДЖУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИНАДЖУВАТИ"
Заї́куватий, -а, -е. Заикливый. Аф.
Лоба́тий, -а, -е. Имѣющій большой лобъ. Світилка лобата, а сваха горбата. Маркев. 131., Ум. лобатенький.
Ме́дяно нар. 1) Сладко. 2) Сладко, легко, пріятно. Та й мені не медяно гроші достаються. Не стало Пилипа, то й Прісці не медяно прийдеться. Мир. Пов. І. 141.
Мольфа́рь, -ря́, м. Злой духъ, разно видность чорта. Мольфарі накликують усяке лихо на людей, на їх маржину, на їх майно. Шух. І. 43.
Одмінча, -чати, с. = відмінча. Рк. Левиц.
Перемордувати, -ду́ю, -єш, гл. Перемучить, истомить.
Помолити, -лю, -лиш, гл. Заставить (ребенка) молиться Богу, говоря ему молитву, которую ребенокъ повторяетъ. Ти, старий, хоч би дитину Богу помолив. Золотонош. у. А я скажу татові, що ти мене Богу не помолив. Харьк. и Екат. г.
Сп'юшок, -шка, м. пт. = дрімух. Вх. Пч. ІІ. 9.
Хлюдина, -ни, ж. = хлудина.
Циндрити, -рю, -риш, гл. Расточать, мотать. Лубен. у. От і всі гроші. І я їх не циндрю, бо думаю одружиться. Шевч. (О. 1862. V. 12).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИНАДЖУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.