Гуля́тоньки и гуля́точки, неспрягаемый ум. глаголъ отъ гуля́ти. А тепер єсь у пригоді, гулятоньки годі.
Ди́бка 1, -ки, ж. 1) Ножка у стола. 2) Подставка подъ что-нибудь. 3) мн. ум. отъ диби.
Затяжи́ти, -жу́, -жи́ш, гл. Обременить, отяготить. Хліб в дорозі не затяжить.
Лигну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Удариться. Що се в тебе око підбите? — Та се я нахилилась хату мести та як лигнулась об стіл, об ріжок, та й набила.
Овсяниця, -ці, ж. = вівсяниця.
Перепарити, -рю, -риш, гл. Перегрѣть, слишкомъ перепарить. Перепарити молоко.
Покропляти, -ля́ю, -єш, сов. в. покропити, -плю, -пиш, гл.
1) Окроплять, окропить. Покропили домовину святою водою. Тим ув обох бідах в кишені аж гуло, не так то густо дощ із рогу золотого їх покропляв.
2) Вспрыскивать, вспрыснуть, выпить по случаю чего. Ми покропили твій прихід.
Порозчинятися, -ня́ємося, -єтеся, гл. Раствориться (во множествѣ). Як повійнуло, так і двері й вікна порозчинялися.
Росплакатися, -чуся, -чешся, гл. Расплакаться. Ой устань, жінко Уляночко, бо росплакалось дитяточко! — Ой нехай плаче, росплачеться, а мені вже з ним не бачиться.
Узоряти, -ряє, гл. безл. Свѣтать. взоря́ло. Разсвѣло. Коби било не взоряло, щі би било дівча спало.
