Глумота, -ти, ж. Подниманіе на смѣхъ, издѣвательство.
За́йців, -цева, -ве Принадлежащій зайцу. — льон. Раст. Linaria vulg.
Кудла, -ли, ж.
1) Всклокоченная голова.
2) Мохнатая собака.
Луца́к, -ка, луцан, -на, м. Толстолицый человѣкъ. Ув. луцаняга. Лежить на лаві такий здоровенний луцаняга.
Наві́чник, -ка, м. Испорченное намісник. Cм. навісний, — въ другомъ варіантѣ приведенной тамъ пѣсни стоить: наві́чничок.
Обстава, -ви, ж. = обстанова. Обстанови городського життя.
Перло, -ла, с. Жемчугъ; перлъ. На шиї мала низку перел. Сльози, як перло. А сльози мов перло сиплються мені на руки. Були коралі — та пішли далі, були перли, та ся стерли. Зуби — коби перли чисті.
Повинний, -а, -е. Долженъ, обязанъ. А коли ж ти, дівко, горда, ти повинна жарти знати: як парубок зачіпає, ти повинна жартувати.
Пороставати, -таю́, -єш, гл. Растаять (во множествѣ). Сніг уже скрізь пороставав. Усі річки вже пороставши.
Червчистий, -а, -е. Употребляется какъ эпитетъ червцю. Да пішов дощик краплистий, да вродив червчик червчистий.
