Буркнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ буркати 1. І муха говоруха об мені не буркне.
Вигромаджувати, -джую, -єш, сов. в. вигромадити, -джу, -диш, гл. Выгребать, выгрести. Зубиха увесь огонь вигромадила на припічок.
Вишалювати, -люю, -єш, гл. Обить шалевкой.
Квітнючий, -а, -е. Цвѣтущій.
Повсякденний, -а, -е. Ежедневный. Повсякденно, нар. Ежедневно.
Спідсподу нар. Снизу, со дна.
Спорливий, спо́рний, -а, -е. Любящій спорить.
Ставище, -ща, с. Мѣсто, гдѣ былъ прудъ.
Стуг, -га, м. Костеръ.
Уцюкнути, -ну, -неш, гл.
1) Отрубить.
2) Съ жаромъ заиграть. Прийшли козаки, та й чабан з козою, що грають. Як уцюкне, братіки, шекені, як піду я в скоки та в бока.
