Відрадісний, -а, -е. Отрадный, радостный. Ой як же мені веселому бути, веселому, одрадосному. Мені ви світ одрадісний зробили.
Дрімни́виці, -виць, ж. мн. = дрімливиці.
Невіра, -ри, об. 1) Недовѣрчивый. 2) Невѣрующій, атеистъ. 3) Невѣрный, не христіанинъ. Та добре було, та добре було та під Турчином жити, та як же нам, запорозцям за невіру служити? Ця, бачте, невіра то й темниці доладу не вміє змурувати, — не то що ми, християне. 4) Недовѣріе. До панів народ має давню историчну невіру. Ум. невіронька.
Пов'янути, -ну, -неш, гл. Завянуть, увянуть. Ой у полю при дорозі пов'янули цвіти. На городі бузина — пов'яло коріння.
Потерпіння, -ня, с. Терпѣніе. За потерпіння дасть Бог спасіння.
Рясити, -шу́, си́ш, гл. Дѣлать обильнымъ плодами, листьями. Не ваш то батько садочок садив, садочок садив, все злотом рясив.
Сивуватий, -а, -е. Сѣдоватый. Сивуваті вуси.
Сирняччя, -чя, с. = сирняк.
Струп, -пу, м.
1) Струпъ. Чує муха де струп, туди й летить.
Таляпущий, -а, -е. Любящій возиться съ жидкостью, разливать ее.
