Благость, -ти, ж. Благость, доброта. Великі скарби своєї благости розсипав Бог у своєму красному мирові.
Брехун, -на, м. Лгунъ. Брехун бреше, а дурень віри йме. Брехун на всі заставки. в брехуни пошитися. Сдѣлаться лгуномъ. Ум. брехунчик. Ув. брехуняка.
Відрада, -ди, ж.
1) Отрада, утѣшеніе. Та не дав мені порадоньки, серцю одрадоньки. — Яку ж тобі, моя мила, одраду давати? Ой коли б ти, мати, знала, що то за досада, то б ти мене оженила, щоб була відрада.
2) Отсовѣтываніе. Ум. відрадонька. Нема мені відрадоньки від мого нелюба. Cм. відрадість.
Гри́вка, -ки, ж. 1) Ум. отъ Грива. 2) Одно полотнище плахти отъ таліи до косточекъ ногъ. А я тую плахту шануватиту, із припічка горшки вийматиму, гривками лавки стиратиму.
Замина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. замня́ти и зам'я́ти, -мну́, -не́ш, гл. 1) О кушаньяхъ: заправлять, заправить, напр., растертымъ пшеномъ. Замняти борщ. 2) — розмо́ву. Заминать разговоръ. Почала заминати розмову.
Понасуватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Насунуться, надвинуться (во множествѣ).
Спуховий, -а, -е. О ямѣ, вообще углубленіи: книзу постепенно суживающійся. У мого сина копанка спухова.
2) О возвышеніи: кверху постепенно суживающійся.
Сторожко нар. Осторожно.
Тартаковий, -а, -е. Относящійся къ тартаку.
Тихісько нар. = тихісінько.
