Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

приналежати

Приналежати, -жу, -жиш, гл. Принадлежать.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 428.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИНАЛЕЖАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИНАЛЕЖАТИ"
Арнау́тка, -ки, ж. Сортъ пшеницы: арнаутка, бѣлотурка. ЗЮЗО. І. 139.
Ґайди́ця, -ці, ґа́йдичка, -ки, ж. Ум. отъ ґайда 1, 2.
Жидови́на, -ни, ж. = жидівка. Ой жид іде, коня веде, а за жидом жидовина. Чуб. ІІІ. 181.
Зле́жень, -жня, м. Шпала. А скільки то йде дерева на ті злежні, що під рейками.
Крутобережно нар. = крутобережисто. Як же ми роз'їдемось, коли місточок маленький? Вертай назад! — Еге! перший ізнов каже: як я поверну, коли, бач, крутобережно. Кв. II. 40.
Лигону́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Хлебнуть, глотнуть большимъ глоткомъ. 2) Поспѣшно убѣжать. Мнж. 184.
Пороситися I, -шуся, -сишся, гл. Замочиться въ росѣ. Конст. у.
Посельство, -ва, с. Посольство.
Сваволець, -во́льця, ж. Своевольный человѣкъ.
Цок! меж., выражающее стукъ, звонъ отъ удара по твердому тѣлу. Рудч. Ск. II. 5. Тут хвись! шабельки засвистіли, цок, цок! — і іскри полетіли. Котл. Ен. VI. 83. Цок, цок підківками, стук, стук ніженьками. Н. п.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИНАЛЕЖАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.