Вигаптовувати, -вую, -єш, сов. в. вигаптувати, -тую, -єш, гл. Вышивать, вышить золотомъ, серебромъ. Я вишию-вигаптую чумаку рукавця.
Доско́цький, -а, -е. Прыткій, умѣющій добывать. Бач, який доскоцький, перший вихопився.
Загуме́ння, -ня́, с. Мѣсто за гумномъ. Там на загуменню тополя стояла.
Заране́нько, нар. Ум. отъ зарані́.
Оріх, -ха, м.
1) Орѣхъ. Був оріх, а тепер свистун. Соловійко на орісі, зозуленька на калині.
2) мн. — болотяні, водяні, чортові. Раст. Trapa natans L. Ум. орішок, орішенько.
Пелюстка, -ки, ж.
1) Капустный листъ. Та й хороша ж цей рік капуста: ач які пелюстки!
2) Кушанье: сваренные капустные листы съ мяснымъ фаршемъ.
3) Въ прическѣ гуцульской дѣвушки: прядь, шестая часть волосъ, идущая на косу.
4) Широкій зубецъ, находящійся съ каждой стороны ряда тонкихъ зубьевъ въ прядильномъ гребнѣ. Ум. пелюсточка.
Приплужитися, -жуся, -жишся, гл. = приплуганитися.
Тулун, -на, м. Кожа козы, снятая цѣльною, — служить какъ мѣшокъ для муки или соли.
Хутрований, -а, -е. 1) Подбитый мѣхомъ, 2) Обшитый шалевкой.
Черемуха и черемха, -хи, ж. Раст. Prunus fadus L. Викопаю я черемху в темному лугу. Ум. чере́мушка.
