Діді́вщина, -ни, ж. 1) Дѣдовщина, наслѣдіе, оставшееся послѣ дѣда. 2) Время, въ которое жили дѣды. Свідок слави дідівщини з вітром розмовляє, а внук косу несе в росу, за ними співає.
Зсподу нар. = зісподу. Накладем стіжок зсподу широкий.
Підступ, -пу, м. Хитрость, коварство. Кого силою грабують, з кого підступом здирають.
Пороскушувати, -шую, -єш, гл. Раскусить (во множествѣ).
Причільник, -ка, м. Часть очіпка (охватывающая лобъ?)
Різницький, -а, -е. Мясничій. Цехи: різницький, коновальський. Худенький, як різницький стовпчик.
Розскочитися, -чуся, -чишся, гл.
1) Распасться на куски, разскочиться. Так той меч на канцурки і розскочивсь.
2) Лопнуть, треснуть. Аж ся земля розскочила. Розскочиться моє серце на дві половині.
Умивання, -ня, с. Умываніе. Ум. умиваннячко. Вибілило личко умивиннячко.
Хлопчак, -ка, м. = хлопець.
Цвінтар, -ра, м. = цвинтарь. Сорочка цвінтаром смердить, а ще б танцювалось.
