Бобрунка, -ки, ж. = бобруниця.
Буркотати, -чу́, -чеш, буркоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Ворковать. Ой голубочок гуде, а голубка буркоче. 2) Рокотать, шумѣть. Хвилі росходяться перед байдаком, а ззаду знов буркочучи зливаються. 3) Ворчать. Буркотів собі під ніс, лаючи козаків. Оце тобі, стара бабо, щоб не буркотіла.
Замаї́ти Cм. замаювати.
Злюпатися, -паюся, -єшся, гл. Разсвирѣпѣть, сильно разсердиться.
Пипка, -ки, ж.
1) Сосокъ на груди.
2) Сосокъ въ молочномъ рожкѣ.
3) Носокъ въ молочникѣ, чайникѣ.
Пошкандати, -да́ю, -єш, гл. Въ игрѣ віл о брошенной палкѣ: ударившись концемъ объ землю, перевернуться.
Різничити, -чу, -чиш, гл. = різникувати. Я різничу, торгую мнясом — тим мене і прозивають різником.
Тропа, -пи, ж. Стезя, путь, направленіе слѣдовъ. Тропа моя по всьому світу. Пішов собі чоловік шию тропою, що росказала жінка. Тропою вашою йшов я. вхопити тропи, набігти тропи. Найти дорогу, попасть на дорогу, сообразить, смекнуть. Як би мені вхопити тієї тропи, де щастя. Не вхопила тропи, куди йти. Пливу по широкому морю, як човен без весельця і не набіжу тропи. у тропі, тропою. Слѣдомъ. Повернувся незабаром, а за їм у тропі лікарь прибіг. Ми їхали у тропі за тобою. Сторож тропою за ним, та й бачив, що бочонок схований був у погребі. Ум. тро́пка.
Увічливий, -а, -е. Вѣжливый, привѣтливый, любезный, предупредительный.Гарна, ввічлива, звичайна, як бува в народі. Моя дитина ввічлива, все мене слухається.
Удовжувати, -жую, -єш, гл. Удлинять.