Відказ, -зу, м. Отвѣтъ.
Докі́рник, -ка, м. Укоритель.
Згоржа́ти, -жа́ю, -єш, гл. = згорджати.
Искрити, -рю́, -риш, гл. Бросать искры. Сонце... искрило світом. Схиливсь до своєї жінки, оком искрить. ко́мін искри́ть — черезъ дымовую трубу вылетаютъ искры.
Крокіш, -кошу, м. Раст. Pulmonaria mollis. Cм. крокіс.
Микну́ти, -ну, -ниш, гл. Умчать, помчать. Москалі микнули його аж до Київа.
Накара́тися, -ра́юся, -єшся, гл. Перенести наказаніе, кару; претерпѣть несчастіе, горе.
Принатурюватися, -рююся, -єшся, сов. в. принату́ритися, -рюся, -ришся, гл. Привыкать, привыкнуть, пріучиться. Віддала б його до людей у науку, от би воно й принатурилось. А ось сусіди: чи вони уміли робити землю? все було чужі роблять, а далі потроху принатурились, то й сами почали робити.
Шлюбонько, -ка, м. Ум. отъ шлюб.
Шмалити, -лю, -лиш, гл. = смалити. Щетину із свині шмалили.
