Гости́на, -ни, ж. 1) Пребываніе въ гостяхъ, гостьба. Гірка гостина, коли лиха година. Де все гостина, там голод недалекий. А ще мого сина з гостини не видно. У гости́ну. Въ гости. Я тудою йтиму до батенька в гостину. 2) Пиршество, угощеніе, принятіе гостей. Починається гостина для всіх нас радостна. Так то оддячив ти пану гетьману за гостину! 3) Гость. Прийде до тебе три гостини: перва гостина — яснеє сонце. Ум. Гости́нка, гости́нонька, гости́ночка. Через долинку та в гостинку.
Дотопля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. дотопи́ти, -плю́, -пиш, гл. = дотоплювати.
Зава́да, -ди, ж. Препятствіе, помѣха, затрудненіе. То завада є йому, що воно не зійшло. бу́ти на зава́ді. Служить помѣхою, мѣшать. Йому й муха на заваді. Поганому животові й пироги на заваді. ста́ти на зава́ді. Помѣшать.
Закруто́си, -сів, м. мн. Лабиринты, запутанныя улицы, переулки. Виходив усі закрутоси у місті.
Мля́ва, -ви, ж. Жара, неподвижный воздухъ, паръ.
Нарази́тися, -жу́ся, -зи́шся, гл. 1) Наткнуться на что-либо острое. 2) — кому. Навлечь на себя чье нибудь неудовольствіе.
Плісня, -ні, ж. 1) Плѣсень. 2) = плішня.
Поребрина, -ни, ж. Реберная часть.
Хлівчик, -ка, хлівчичок, -чка, м. Ум. отъ хлів.
Цвітка, -ки, ж. = квітка 1. Урвав цвітку таку красну, так любо пахне.
