Богоносець, -сця, м. Носящій Бога. Въ загадкѣ — оселъ, везшій Христа. Родився, не хрестився, а до смерти не молився і був богоносець.
Змерзлюх, -ха, м. Мерзлякъ, зябкій человѣкъ.
Коповозиця, -ці, ж. = коповіз. Ночі не досипа, сам і скотина день і ніч тягає, — от як у жнива, або в коповозицю.
Опій, -по́ю, м.
1) Опой.
2) Болѣзнь у животныхъ отъ горячаго пойла. Ця коняка заслабла від спою.
Пук, -ка, м.
1) Пукъ. Пов'яже солому у пуки та й везе до міста продавати жидам.
2) Раст. Selinum carvifolia.
Розважно нар. Разсудительно, благоразумно.
Роспалювати, -люю, -єш, сов. в. роспали́ти, -лю, -лиш, гл.
1) Разжигать, разжечь. Роспалити люльку. Своє серце распаливши.... Мене розбой распалив: хоть би батька, то б убив.
2) Растопить (печь), развести (огонь). Вона в печі роспалила. Наймит роспалив багаття.
Смоктонути, -ну, -неш, гл. Потянуть. Випив і калганівки, не забув смоктонути і перчикової.
Чердак, -ка, м.
1) = чардак. На чердак виступає.
2) Носъ большой лодки, дуба.
Шемтіти, -мчу, -тиш, гл. Шуршать, производить шорохъ.
