Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

духовий

Духо́вий, -а, -е. Духовный, къ духу относящійся. Якась незвичайна сміливість і духова міць. Мир. ХРВ. 4.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 459.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУХОВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУХОВИЙ"
Знавіснілий, -а, -е. Взбѣсившійся, сошедшій съ ума.
Зстарітися, -ріюся, -єшся, гл. Состариться. Зстаріли ви, ненько! МВ. ІІ. 15. І зстарівся воюючи, по корчмах ночуючи. Ном. № 1700.
Корчастий, -а, -е. Кустистый, густой. Садочок вишневий корчистий. Грин. III. 527.
Мурави́ще, -ща, с. = муравник. Забрав би в торбу оце муравище, було б на горіхи. Золотон. у.
Напосі́дливий, -а, -е. Настойчивый.
Нап'ятнува́ти, -ную, -єш, гл. Заклеймить, отмѣтить. Нап'ятнуймо його, щоб і діти його знали, що за цяця був їх татуньо. Св. Л. 222.
Нурт, -та, м. Водоворотъ, омутъ. Всіх німців нуртам Дніпровим оддано.
Орішина, -ни, ж. Орѣховое дерево. Ой ходила. Марусечка по леваді, та садила орішину у три ряди. Мил. 145. Зеленая й орішина од сонечка ізов'яла. Чуб. V. 230.
Охочекомонний, -а, -е. Принадлежащій къ вольной кавалеріи — військо. Вольная кавалерія.
Стовпований, -а, -е. . — невід Неводъ, въ которомъ составныя его части (плахти) прикрѣплены къ канату по своей длинѣ. Вас. 186.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУХОВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.