Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пригвоздити

Пригвоздити, -джу́, -ди́ш, гл. Приткнуть, поставить. Нема де й так повернуться, — куди ти ще ослона пригвоздит. Зміев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 411.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИГВОЗДИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИГВОЗДИТИ"
Брьохнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ брьохати. 1) Упасть, шлепнуться. Так і брьохнув у воду. Черк. у. Об землю брьохнув, засовав ногами і пропав. Ез. V. 17. 2) Швырнуть, оросить, ударивъ обо что. Брьохнув оберемок об землю. Сим. 200.
Затрембіта́ти, -та́ю, -єш, гл. Затрубить, заиграть в трембіту. Ой піду я в полонинку, там затрембітаю, щоби мене було чути на дев'їту стаю. Шух. І. 198.
Корписати, -са́ю, -єш, гл. = копирсати. Палічками землю копирсали. Св. Л. 174.
Мочи́, мо́жу, -жеш, гл. = могти. Желех.
Недобиток, -тка, м. 1) Не совсѣмъ добитый, не совсѣмъ замученный. Старий недобиток, варнак. Шевч. 2) мн. Остатки (войска послѣ пораженія).
Піврічний, -а, -е. Полугодовой. Желех.
Рейдити, -джу, -диш, гл. Болтать, пустомелить. Хоча б оті пани не рейдили. Черк. у.
Розвіяти Cм. розвівати.
Сіно, -на, с. Сѣно. Коли сіно в стозі, то забув о Бозі. Ном. № 85. Ум. сінце.
Умовити, -ся. Cм. умовляти, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИГВОЗДИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.